Название: Экосистемы, их оптимизация и охрана Выпуск 7 (26) - Научный журнал

Жанр: Экология

Рейтинг:

Просмотров: 1161

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |



КОНСОРТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ АФІЛОФОРОЇДНИХ ГРИБІВ КИЇВСЬКОГО ПЛАТО

Іваненко О. М.

Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України, Київ, ivanenko_mycology@ukr.net

У роботі представлений аналіз приналежності афілофороїдних грибів до виду рослини-живителя та до деревних субстратів різного стану: живе дерево, сухостій, відпад, пеньки. Всього в біоценозах Київського плато виявлено 188 видів дереворуйнівних грибів на 37 видах деревних порід.

Ключові слова: консорти, афілофороїдні гриби, Київське плато.

ВСТУП

Афілофороїдні гриби (далі – АГ) – невід’ємна частина природних та штучних біотопів з участю деревних рослин. За рахунок наявності потужного ферментного комплексу вони є основними деструкторами лігніну та целюлози своїх консортів. На розселення дереворуйнівних грибів впливає ряд факторів оточуючого середовища, першість серед яких належить субстрату. При чому важливим є не тільки вид деревної рослини, а й стан субстрату – живе дерево, сухостій, відпад, пеньки. Тому АГ дедалі частіше використовуються для екологічного моніторингу екосистем у якості обов’язкового компоненту.

Біота АГ України становить 461 вид і вивчена нерівномірно у різних ботаніко- географічних районах. Найбільша кількість досліджень проводилася в Закарпатті, Карпатах, Поліссі, Розточчі та Харківському Лісостепу [1, 2, 3, 4]. АГ решти територій лишаються невивченими. Одною з них є фізико-географічна область Київського плато, розташована на півночі Правобережного Лісостепу. Це підняття рельєфу, зі сходу оконтурене р. Дніпро, з півдня та південного заходу – р. Рось, з заходу – виходами Українського  кристалічного  щита [5]. Залісненість території Київського плато становить близько 10 %. Лісові масиви представлені грабово- дубовими та грабовими лісами, що збереглися лише в північній та східній частинах досліджуваного регіону. Дубові ліси трапляються в заплавах річок та мають острівне поширення. Дубово-соснові ліси приурочені до другої тераси Дніпра, а соснові – до піщаних пагорбів. На прируслових частинах заплав зустрічаються ліси, складені видами родів Salix. Вільхові ліси мають характер лісових боліт [6]. Решта території Київського плато зайнята агроландшафтами, розмежованими штучними насадженнями − полезахисні лісосмуги, посадки акації білої  (Robinia pseudoacacia L.), дуба червоного (Quercus rubra L.), тополі чорної (Populus nigra L.) тощо вздовж доріг та у населених пунктах.

Наявність різноманітних біотопів та великої кількості деревних рослин обумовлює розвиток дереворуйнівних грибів. Тому метою роботи є дослідження

2012 Ekosistemy, ikh Optimizatziya i Okhrana, 7: 167–178.

Published by V. I. Vernadskiy Taurida National University, Simferopol, Ukraine.

 

консортивних зв’язків АГ Київського плато та встановлення характеру їх розподілу на деревних субстратах різного стану.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

Об’єктом дослідження стали види АГ класів Agaricomycetes, Dacrymycetes та Tremellomycetes відділу Basidiomycota. Матеріалами дослідження − гербарні зразки АГ, відібрані впродовж 2009–2012 років методом маршрутних екскурсій на території Канівського природного заповідника, національного природного парку

«Голосіївський», регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів», у лісових масивах довкола сіл Віта Поштова, Юрівка, Боярка Києво-Святошинського р-ну, Глеваха Васильківського р-ну, міст Біла Церква Білоцерківського р-ну Київської обл. та Канів Канівського р-ну Черкаської обл., а також у парковій зоні лісостепової частини м. Києва.

Наслідуючи   Коваленко   (1980)   та   Астапенко   (1990),   в   роботі   прийнято

наступний поділ АГ на екологічні групи: Lei – сапротрофи на незруйнованій деревині (lignum epigaeum integrum); Lep – сапротрофи на зруйнованій деревині (lignum epigaeum putridum); Lh – сапротрофи на зануреній в ґрунт деревині (lignum hypogaeum); P – паразити (parasiti) [7, 8].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Всього у біотопах Київського плато було виявлено 188 видів АГ на 37 видах деревних рослин. Результати дослідження викладені в таблиці 1 (табл. 1). У розкладі деревини основних лісоутворюючих порід бере участь 66 % усіх АГ. Найбільша кількість грибів пов’язана з Carpinus betulus L. (72 види, 38 % від загальної кількості АГ Київського плато), Quercus robur L. (28 видів, 15 %) та Betula pendula Roth (27 видів, 14 %).

 

 

Трофічні зв’язки афілофороїдних грибів з деревними породами

Примітки до таблиці: ЕГ – екологічна група; Lei – сапротрофи на незруйнованій деревині;

Lep – сапротрофи на зруйнованій деревині; Lh – сапротрофи на деревині, зануреній в ґрунт; P –  паразити.  Вид  дерева-живителя:  1  –  Betula  pendula  Roth;  2  –  Carpinus  betulus  L.; 3 – Quercus robur L.; 4 – Pinus sylvestris L.

Адвентивні види дерев – Acer saccharum Marshall, Aesculus hippocastanum L., Fagus sylvatica L., Robinia pseudoacacia L., Quercus rubra L. – заселяються тільки 7% усіх виявлених АГ. На плодово-ягідних та садово-декоративних деревах відмічено розвиток 14 видів АГ. 8 з них є паразитами, які викликають розвиток небезпечних гнилей у живих та ослаблених дерев. Іноді існує приналежність до певного виду деревної породи, що обмежує імовірність ураження живих дерев [9]. Так, Inonotus hispidus (Bull.: Fr.) P. Karst. відмічений нами лише на живих Morus nigra L. у старих плодових садах, незважаючи на наявність великої кількості  інших дерев з пошкодженим гіллям та стовбурами.

За даними Мухіна (1978), основна частина грибів бере участь у розкладі тільки

1 чи 2 порід деревини. Лише у небагатьох діапазон субстратів широкий [10]. Аналогічні дані отримані в результаті розподілу АГ Київського плато за доступними їм субстратами (табл. 2). У таблиці не враховувались види, дані про місцезнаходження яких в літературі відсутні, а також види, відмічені лише на ґруні, шишках та обробленій деревині.

Таблиця 2

Розподіл афілофороїдних грибів за кількістю доступних їм субстратівТак, понад 80 % (109 видів) дереворуйнівних грибів здатні розвиватися на 1–2 видах дерев. І лише 2 види – Polyporus alveolaris (DC.) Bondartsev et Singer та Schizophyllum commune Fr. – уражують по 14 та 10 видів дерев відповідно. При чому Polyporus alveolaris показав виключно сапротрофний спосіб живлення, надаючи перевагу мертвому дрібному відпаду. У той час як Schizophyllum commune проявляє паразитичні здібності на старих, з великою кількістю пошкоджень, плодових та на ослаблених деревах паркових насаджень житлових масивів.

 

Найбільша кількість АГ відмічена на відпаді – 120 видів. При чому гриби даної групи заселяють переважно дрібний відпад, представлений сухим гіллям 1–6 см. На пеньках ростуть 27 видів АГ, на сухостої – 14 видів (табл. 3). Вказані три субстрати мають однаковий  трофічний  стан, але  перебувають у різних  мікро-кліматичних умовах. Останні є оптимальними саме на рівні відпаду, який характеризується значною зволоженістю та малими перепадами добових і сезонних температур. На рівні сухостою умови росту гриба діаметрально протилежні [9]. Заселення відпаду з механічними пошкодженнями здійснюється іншими видами АГ, ніж цілісного. У біотопах Київського плато Fomes fomentarius (L.) Fr. і Piptoporus betulinus (Bull.: Fr.)

P. Karst. характерні для цілісних субстратів. У той час як Trametes versicolor (L.) Lloyd надає перевагу відпаду з механічними пошкодженнями. Це підтверджує закономірність, встановлену Ареф’євим (2010) [11].

Таблиця 3

Кількість видів афілофороїдних грибів на різних типах субстрату

Паразитичні властивості відмічені у 27 видів АГ, що є досить високим показником. При чому, ці види характерні для штучних біотопів, у яких деревні рослини перебувають у гірших умовах для свого розвитку. До найпоширеніших паразитичних АГ потрапляють Polyporus squamosus (Huds.) Fr. (105 гербарних зразків, небезпечний раневий паразит, відмічений на семи видах листяних дерев та їх пеньках), Phellinus pomaceus (Pers.) Maire (52 гербарних зразки, уражає п’ять видів кісточкових культур, починаючи свій розвиток на живих деревах, продовжує рости на мертвому відпаді та сухостої різного розміру) та Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill (44 гербарних зразка, зустрічається всюди на семи видах ростучих дерев та їх пеньках). Заселяти усі типи субстратів здатний Schizophyllum commune.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

У природних та штучних біотопах Київського плато виявлено 188 видів АГ на 37 видах деревних рослин. У розкладі деревини основних лісоутворюючих порід бере участь 66% усіх дереворуйнівних грибів. Найбільша їх кількість пов’язана з Carpinus betulus L. (72), Quercus robur L. (28) та Betula pendula Roth (27). Адвентивні види дерев – Acer saccharum Marshall, Aesculus hippocastanum L., Fagus sylvatica L., Robinia pseudoacacia L., Quercus rubra L. – заселяються тільки 7% усіх виявлених АГ. Понад 80% (109 видів) дереворуйнівних грибів здатні розвиватися на 1–2 видах дерев. І лише 2 види – Polyporus alveolaris (DC.) Bondartsev et Singer та Schizophyllum commune Fr. – уражують по 14 та 10 видів дерев відповідно. Найбільша кількість АГ відмічена на відпаді – 120 видів, на пеньках та живих деревах – по 27, сухостої – 14. Заселяти усі типи субстратів здатний Schizophyllum commune.

 

Список літератури

Визначник грибів України. Екзобазидіальні, афілофоральні, кантареліальні / [відп. ред. Д. К. Зеров]. – К.: Наук. думка, 1972. – (Визначник грибів України) Т. 5, кн. 1. – 240 с.

Fungi  of  Ukraine:  A  preliminary  Checklist  /  [Edited  by  D. W.  Minter  et  I. O.  Dudka].  –  CAB International et M. G. Kholodny Institute of Botany. – 1996. – 361 p.

Akulov  A. Yu.  Annotated  checklist  of  aphyllophoroid  fungi  of  Ukraine  /  A. Yu.  Akulov,  A. S. Usichenko, D. V. Leontyev, E. O. Yurchenko, N. P. Pryduk // Mycena (Special number devoted to a

monograph). – 2003. – Vol. 2, N 2. – 76 p.

Усіченко  А. С.  Афілофороїдні  гриби  Харківського  Лісостепу  України:  автореферат  дис.  на здобуття наук. ступеня. канд. біол. наук / А. С. Усіченко; Ін-т бот. ім. М. Г. Холодного НАН

України. – К., 2010. – 21 с.

Геоботанічне районування Української РСР / [ред. А. І. Барбарич]. – К.: Наук. думка, 1977. – 303 с.

Фіцайло  Т. В.  Структурно-порівняльна  оцінка  диференціації  ценофлор  Київського  плато: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня. канд. біол. наук / Т. В. Фіцайло; Ін-т бот. ім. М. Г.

Холодного НАН України. – К., 2000. – 19 с.

Коваленко А. Е. Экологический обзор грибов из порядков Polyporales s. str., Boletales, Agaricales

s. str., Russulales в горных лесах центральной части Северо-Западного Кавказа / А. Е. Коваленко //

Микол. и фитопатол. – 1980. – Т. 14, Вып. 4. – С. 300–314.

Астапенко В. В. Консортивные связи дереворазрушающих грибов в среднем Приангарье / В. В. Астапенко // Микол. и фитопатол. – 1990. – Т. 24, Вып. 4. – С. 289–298.

Гордиенко  П. В.  Влияние  состояния  субстрата  на  расселение  дереворазрушающих  грибов  в

хвойно-широколиственных  лесах  Сихотэ-Алиня  /  П. В.  Гордиенко  //  Микол.  и фитопатол.  – 1979. – Т. 13, Вып. 5. – С. 421–428.

Мухин В. А. Структура флоры базидиальных дереворазрушающих грибов евразиатской части Голарктики (СССР) / В. А. Мухин // Микол. и фитопатол. – 1978. – Т. 12, Вып. 1. – С.55–60.

Арефьев  С. П.  Системный  анализ  биоты  дереворазрушающих  грибов  /  С. П.  Арефьев.  –

Новосибирск: Наука, 2010. – 260 с.

Иваненко   А. Н.   Консортивные   связи   афиллофороидных   грибов   Киевского   плато   //

Экосистемы, их оптимизация и охрана. Симферополь: ТНУ, 2012. Вып. 7. С. 167–178.

В  настоящей  работе  представлен  анализ  принадлежности  афиллофороидных  грибов  к  виду растения-хозяина и к древесному субстрату в различном состоянии: живое дерево, сухостой, валеж и

пни. Всего в биотопах Киевского плато выявлено 188 видов дереворазрушающих грибов на 37 видах

древесных растений.

Ключевые слова: консорты, афиллофороидные грибы, Киевское плато.

Ivanenko O. M. Consort’s connection of populations aphyllophoroid fungi of the Kyivske Plato // Optimization and Protection of Ecosystems. Simferopol: TNU, 2012. Iss. 7. P. 167–178.

This work presents an analysis of aphyllophoroid fungi belonging to the host tree species and to the wood  substrates  in  different  state:  a  living  tree,  dead  wood,  snags,  stumps.  There  are  188  species  of

aphyllophoroid fungi growing on 37 species of woody plants.

Key words: consorts, aphyllophoroid fungi, Kyivske Plato.

Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2012. Вып. 7. С. 179–190.

УДК 581.526.325:581.132 (262.5)



Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: