Название: Экономика Крыма№ 2 (39)`2012 - Научно‐практический журнал

Жанр: Экономика

Рейтинг:

Просмотров: 1265

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 |


АНАЛІЗ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Вихідним пунктом міжнародної економічної інтеграції є прямі міжнародні економічні (виробничі, науково-технічні, технологічні) зв’язки на рівні первинних суб’єктів економічної діяльності. Ці зв’язки, розвиваючись і вглиб, і вшир, забезпечують поступове зрощування національних господарств на макроекономічному рівні. За цим постає неминуча необхідність взаємопристосування державних економічних, правових, фіскальних, соціальних і інших систем до певного зрощування управлінських структур.

Розвиток інтеграційних процесів у світовій економіці, що спостерігається в останні десятиріччя, виявився закономірним результатом зростання обсягу міжнародного товарообміну й

підвищення інтенсивності міжнародного руху факторів виробництва, що потребувало створення

більш надійних виробничо-збутових зв’язків між країнами, а також усунення наявних перешкод на шляху міжнародної торгівлі й руху факторів виробництва між країнами. Тому важливою проблемою при дослідженні інтеграції є оцінка даного процесу.

Особливостям інтеграційних процесів сучасного світового господарства приділяється значна увага, про що свідчить аналіз публікацій. Різні аспекти даної проблеми розглянуті в роботах таких

науковців, як Гурова І.П. [1], Міхайлушкін А.І. [2], Лук’яненко Д.Г. [3], Місяць Т. [4], Харламова В.Н. [5], Шевчук В.О. [6] та інших. Однак у сучасній економічній літературі не вистачає методичних досліджень, які б висвітлювали підходи до аналізу інтеграційних процесів.

Мета статті – визначити підходи щодо оцінки інтеграційних процесів в міжнародній економіці. Приєднання будь-якої країни до торгово-економічного союзу неминуче впливає на параметри її

економічного функціонування. Прийнято виділяти два основних напрямки аналізу наслідків вступу країни в інтеграційний союз: статичний аналіз і динамічний аналіз.

У рамках статичного аналізу виділяють два варіанти наслідків вступу країни в інтеграційне торгово-економічне угруповання:

потокоутворюючий ефект (ефект створення торгівлі);

потоковідхиляючий ефект (ефект відхилення торгівлі).

Потокоутворюючий ефект означає переключення (внаслідок приєднання країни до інтеграційного угруповання) попиту країни й, відповідно, споживання від вітчизняного виробника з

вищими витратами до закордонного виробника з нижчими витратами.

Потоковідхиляючий ефект означає спричинене приєднанням до інтеграційного об’єднання переключення попиту від виробника за межами об’єднання, який має нижчі витрати, до виробника,

який має вищі витрати, але є членом інтеграційного об’єднання.

Для оцінки розвитку інтеграційних процесів, для обґрунтування політичних рішень і оцінки впливу інтеграції на добробут використовують кількісні індикатори. Значний внесок у розвиток цього напрямку в сучасній економічній науці вносять міжнародні організації глобального й регіонального рівня:

Всесвітній банк (ВБ) у рамках Доповіді про світовий розвиток, статистичного щорічника

„Індикатори світового розвитку”, проекту „Індикатори світової торгівлі”;

Світова організація торгівлі (СОТ) у статистичних і аналітичних публікаціях (Статистика міжнародної торгівлі, Доповідь про світову торгівлю та ін.);

Організація  економічного  співробітництва  та  розвитку  (ОЕСР)  у  рамках  проекту  „Вимір глобалізації”;

 

Організація  Об’єднаних  Націй (ООН)  у рамках спеціальної  програми Університету ООН

„Порівняльні дослідження регіональної інтеграції”;

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) у рамках щорічних публікацій „Доповідь про торгівлю й розвиток” і „Статистичний довідник UNCTAD”;

регіональні комісії ООН (Європейська економічна комісія, Економічна й соціальна комісія для

Азії  й  Тихого  океану,  Економічна  комісія  для  Латинської  Америки  й  Карибського  басейну, Економічна комісія для Африки, Економічна комісія для Західної Азії);

регіональні     банки  (Європейський          центральний  банк,   Азіатський     банк    розвитку,

Міжамериканський банк розвитку та ін.).

Найбільш зрілою є торговельна інтеграція, що охоплює сферу міжнародної торгівлі товарами й послугами. У сучасній літературі торговельну інтеграцію визначають як „процес скорочення бар’єрів

у  торгівлі  та  зростання  участі  в  міжнародній  економіці  через  посилення  торгівлі”  [7].  Вона  є

відправним пунктом і в глобальній, і в регіональній економічній інтеграції. Особливу увагу привертає зростання  регіональних  торговельних  угод  (РТУ),  що  формуються  як  на  двосторонній,  так  і

багатосторонній основі.

Торговельна інтеграція перебуває в центрі уваги багатьох міжнародних організацій. Вони здійснюють моніторинг цього процесу, використовуючи цілий ряд показників. У щорічне статистичне видання Всесвітнього банку „Індикатори світового розвитку” (World Development Indicators, WDI), що забезпечує статистичну базу для Доповіді про світовий розвиток (World Development Report), включений розділ „Глобальні зв’язки” (Global Links), що містить показники глобальної й регіональної торговельної інтеграції.

У 2008 році Всесвітній банк розпочав спеціальний проект „Індикатори світової торгівлі” (World Trade Indicators), присвячений міжнародній торгівлі. Цей проект містить у собі базу даних, засновану

на системі показників, що характеризують зміни в міжнародній торгівлі в результаті дії наступних

чинників: торговельна політика, зовнішнє середовище, інституціональне середовище, трансакційні та транспортні бар’єри. База містить показники сукупної торговельної інтеграції, інтеграції експорту й

імпорту (табл. 1) [1, c. 70-71].

У щорічнику СОТ „Статистика міжнародної торгівлі” (International Trade Statistics) регулярно публікуються абсолютні й відносні показники експорту й імпорту найбільш значущих регіональних торговельних угод (НАФТА, АСЕАН, АНКОМ, МЕРКОСУР) (див. табл. 1).

Спеціальні дослідження регіональної інтеграції здійснюються в рамках програми Університету ООН „Порівняльні дослідження регіональної інтеграції” (Comparative Regional Integration Studies

(UNUCRIS). У 2006 році Університетом ООН разом з дослідницькою мережею GARNET запущена інформаційна система „Система знань про регіональну інтеграцію” (Regional Integration Knowledge System (RIKS), що містить значний обсяг економічної інформації про регіональні інтеграційні блоки

й географічні групи.

Найбільш популярним для оцінки потенціалу інтеграції є індекс компліментарності (індекс відповідності). Найбільш високе значення індексу свідчить про більш сприятливі можливості для

розвитку взаємної торгівлі між двома країнами. Для кожної пари країн-учасниць регіональної угоди

індекс компліментарності визначається таким чином:

∑mki  −xkj

 

СI ij  1 −

100% ,          (1)

2

 

 

 

де СIij

 

індекс компліментарності країни i із країною  j ;

mki

 

частка імпорту товару k в

 

 

загальному імпорті країни i ;

xki – частка експорту товару k в загальному обсязі експорту країни  j .

 

Високий індекс компліментарності може давати помилкове уявлення про можливості для розвитку взаємної торгівлі між двома країнами, якщо країни географічно перебувають на значній відстані одна від одної або економіки країн значно відрізняються за рівнем розвитку.

Наведемо приклад. На підставі наявних даних (табл. 2) визначимо індекси компліментарності Індії та Шрі-Ланки. Частка сировини в імпорті Шрі-Ланки становить: 729/5415=0,134.

Частка сировини в експорті Індії становить: 4569/53497=0,085.

 

 

 

Індикатори глобальної й регіональної торговельної інтеграції

Таблиця 1

 

 

Модуль  різниці  частки  імпорту  сировини  Шрі-Ланки  й  частки  експорту  сировини  Індії

 

становить:

0,134 −0,085 0,049 .

 

 

 

Зовнішня торгівля Індії та Шрі-Ланки за товарними групами (умовні дані)

Таблиця 2

Аналогічні розрахунки проводимо за іншими товарними групами (табл. 3).

 

 

Розрахунки індексу компліментарності Індії зі Шрі-Ланкою

Таблиця 3

 

 

93,5 % – індекс компліментарності Індії зі Шрі-Ланкою.

Аналогічно розраховуємо індекс компліментарності Шрі-Ланки з Індією та заповнюємо табл. 4.

 

 

Індекси компліментарності Індії й Шрі-Ланки

Таблиця 4

Найбільш високий показник відповідності спостерігається при порівнянні товарної структури експорту Індії й імпорту Шрі-Ланки (93,5%). Розрахунки свідчать про сприятливі можливості для розвитку взаємної торгівлі між двома країнами, тобто для країн характерний високий потенціал інтеграції.

Також, у результаті інтеграції виявляється так званий емерджентний ефект. Стосовно до інтеграції емерджентний ефект реалізується шляхом посилення існуючих тенденцій економічного

розвитку країн-учасниць і може бути описаний за допомогою акселератора наступного виду:

 

 

y

 

int

∆⋅( yt  −yt −1 ) ,    (2)

y

 

t −1

де yint  – додатковий приріст ВВП країни з урахуванням інтеграції; yt  – обсяг ВВП у t період часу; ∆– величина акселератора.

 

Як наближену оцінку величини акселератора для змінної, що визначає зростання ВВП, пропонується використовувати застосовувану в теорії імовірності і теорії прийняття рішень (умови ризику) оцінку спільного ефекту двох подій через добуток ймовірностей їхніх ризиків:

Р(АВ)=Р(А)+Р(В) +Р(А)∙ Р(В),        (3)

де Р(АВ) – імовірність добутку двох подій; Р(А), Р(В) – імовірність кожної окремої події;

Специфіка впливу ефектів подібного роду полягає в тому, що вони підсилюють переважну тенденцію  економічного  розвитку.  При  зростанні  ВВП  (yt–yt-1>0)  відбудеться  прискорення

зростання  відповідно  до  величини  акселератора;  при  скороченні  ВВП  (yt–yt-1<0)  відбудеться

прискорення падіння відповідно до величини акселератора.

Економічне зростання може бути екстенсивним або інтенсивним. Екстенсивне економічне зростання  відбувається  за  рахунок  залучення  додаткових  ресурсів  і  не  торкається  середньої

продуктивності праці в суспільстві.

Інтенсивне економічне зростання здійснюється за рахунок використання більш досконалих факторів виробництва і технології, тобто не за рахунок збільшення витрат ресурсів, а за рахунок

зростання їхньої віддачі. У чистому виді екстенсивне або інтенсивне економічне зростання буває

відносно рідким. Звичайно говорять про переважно екстенсивний або інтенсивний тип зростання залежно від питомої ваги тих або інших факторів, що його викликали.

Відзначимо,  що  основною  метою  аналізу  суб'єктів  інтеграційного  союзу  є  формування

ключових принципів (принципу), що дозволяють приймати рішення про ступінь доцільності утворення інтеграційних об'єднань конкретних економічних суб'єктів (країн).

Основна мета міжнародної економічної інтеграції – нарощування обсягів і розширення набору пропонованих товарів і послуг на основі й у результаті забезпечення ефективності господарської діяльності в регіональних масштабах. В аналітичних і статистичних публікаціях накопичений досить

великий досвід виміру процесів інтеграції. В цілому, ця проблема розглядається у двох аспектах: по- перше,  з  погляду  співвідношення  процесів  регіоналізації  й  глобалізації;  по-друге,  у  контексті

спеціального дослідження процесів регіональної інтеграції. У першому випадку пріоритет мають показники, що характеризують відкритість економіки та взаємодію інтеграційного блоку з іншим світом,  у другому – показники, що характеризують структуру блоку, інтенсивність взаємодії  й

взаємозалежність держав-учасниць.

Література

Гурова И.П. Измерение глобальной и региональной торговой интеграции / И.П. Гурова // Евразийская экономическая интеграция. – № 3 (4). – 2009. – С. 60-73.

Михайлушкин  А.И.  Международная  экономика:  теория  и  практика:  Учебник  для  вузов  /  А.И. Михайлушкин, П.Д. Шимко. – СПб.: Питер, 2008. – 464 с.

Лук’яненко Д.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності / Д.Г. Лук’яненко – К.: КНЕУ, 2005. – 204с.

Місяць Т. Інтеграційні процеси в умовах світового глобального розвитку [Електронний ресурс] / Т. Місяць // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ptmbo/2009_3/21.pdf

Харламова В.Н. Международная экономическая интеграция: Учебное пособие / В. Н. Харламова; МГИМО(У) МИД РФ. - М.: Анкил, 2002. - 174 с.

Шевчук В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика / В.О. Шевчук – Львів: Каменяр, 2003. – 719с.

Hoekman B. Development, Trade, and the WTO: A Handbook / B. Hoekman, A. Mattoo, P. English. – Washington, D.C.: The International Bank for Reconstruction and Development, 2002. – 672 p.

World Development Indicators 2011 / The International Bank for Reconstruction and Development. – Washington D.C.: World Bank, 2011. – 460 p.

Рецензент д.е.н., професор В.Є. Реутов

 

Горда Олександр Сергійович

к.е.н, доцент кафедри міжнародної економіки,

Горда Ольга Сергіївна,

к.е.н, доцент кафедри міжнародної економіки

351.824.5

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: