Название: Экономика Крыма № 3 (40)`2012 - Научно‐практический журнал

Жанр: Экономика

Рейтинг:

Просмотров: 1055

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 |



НАУКОВИЙ ГЕНЕЗИС КАТЕГОРІЇ «КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ» В УМОВАХ ЕМЕРДЖЕНТНОЇ ЕКОНОМІКИ

У глобальній економіці сильні ринкові позиції є для підприємств вирішальною умовою успіху. Загально прийнято вважати, що сильні позиції для підприємства забезпечують його конкурентні переваги. Після вступу України до СОТ нарощення конкурентних переваг для вітчизняних підприємств є нагальною проблемою. Постала проблема їх ефективного пошуку і формування. Деякі підприємства звертаються за допомогою до маркетингових компаній, вважаючи, що ефективна рекламна компанія вирішить усі їх проблеми. Однак сьогодні головним є формування правильного уявлення підприємств щодо ролі, значення та важливості конкурентних переваг задля розробки стратегії їх розвитку.

До науковців, що займались дослідженням конкурентних переваг та стратегії їх забезпечення відносяться М.Портер, Маркова В., Ж.-Ж. Ламбен, Фатхудінов Р.А., Гохберт Ю., Минцберг Г., Куин Дж.Б., Гошал С., Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. тощо.

Метою  даної  статті  є  систематизація  та  узагальнення  дефініцій  економічної  категорії

«конкурентні  переваги»  та  встановлення  причинно-наслідкового  взаємозв’язку  з  категоріями

«ключові фактор успіху» та «конкурентні позиції».У історичному аспекті теорія конкурентних переваг прийшла на зміну теорії порівняльних переваг. Порівняльні переваги завдяки більш низьким факторним витратам (праця, сировина, капітал та інфраструктура) все одно існують, але у більшості галузях вони вже не забезпечують конкурентних переваг та не підтримують високого рівня заробітної плати. Глобалізація тепер дозволяє фірмам досягнути порівняльних переваг за рахунок таких факторів виробництва, як сировина, капітал та навіть оригінальні наукові знання, котрі мають місце де завгодно, та розподіляти певні види діяльності по різних країнах, щоб отримати перевагу дешевої праці чи капіталу. Це свідчить про те, що переваги перестали бути статистичними, вони змінюються під впливом інноваційного процесу. Тому для утримання конкурентних переваг необхідно постійно впроваджувати нововведення. Виханський О.С. запевняє, що конкурентні переваги підприємства забезпечуються конкурентними перевагами продукції. Відповідно ці два поняття не розмежовуються. Він стверджує, що задля забезпечення виживання компанії у довгостроковій перспективі організація має виробляти продукцію, яка стабільно буде знаходити покупців. Це означає, що продукція має бути, по-перше, цікавою покупцю настільки, що він здатен буде її придбати, і по-друге, цікава покупцю більше, ніж аналогічна чи схожа за споживчими якостями продукція, котра виготовляється конкурентами. Якщо продукція має ці якості, то прийнято говорити, що продукція має конкурентні переваги [1, с. 33].

Вчений наголошує, що розгляд питання створення і утримання конкурентних переваг передбачає аналіз відносин і відповідно взаємодію трьох суб’єктів ринкової сфери. Перший суб’єкт

– «нашу» фірму, котра виготовляє певний продукт. Другий – покупці, котрі можуть придбати цей продукт, а можуть і не придбати. Третій – конкуренти, котрі готові продати покупцю свої продукти, котрі можуть забезпечити ту ж його потребу, що і продукт, котрий виготовляється «нашою» фірмою. Виханський О.С. підкреслює, що головним тут є покупець. Тому і конкурентні переваги продукту – це цінність продукту для покупця, котра мотивує його придбати продукт [1, с. 34].

Узагальнюючи вище сказане зазначимо, що дана концепція має сенс. Та варто не погодитися

з тим, що поняття «конкурентні переваги підприємства» та «конкурентні переваги продукції» є поняттями тотожними. Конкурентні переваги продукції є складовими узагальнюючого поняття

«конкурентні переваги підприємства», так само як і конкурентні переваги сировинної бази, капіталу, людського потенціалу тощо. Адже, поняття конкурентні переваги продукції не охоплює увесь спектр факторів та чинників, які впливають на формування конкурентних переваг підприємства. Так, наприклад, конкурентна перевага – імідж чи то престиж компанії забезпечує конкурентні переваги підприємства, відповідно до цього компанія має вигідне ринкове положення, звідси її продукція користується попитом і має ряд конкурентних переваг. Таким чином поняття

«конкурентні переваги підприємства» є ширшим за поняття «конкурентні переваги продукції» Шершньова З.Є. [2, c. 64] та Клименко С.М., Омельяненко Т.В., Барабась Д.О. [3, c. 135]

ототожнюють поняття «ключові фактори успіху» та «конкурентні переваги». Ключові фактори успіху – це характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги перед іншими галузями (у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу), а також одним підприємствам галузі над іншими.

Ці фактори не є постійними, вони змінюються залежно від: особливостей галузей; сегментів ринку, що обслуговуються, а також часу та етапу «життєвого циклу» галузі та підприємства. Нами

 

підтримується інший підхід, у відповідності до якого визнається існування причинно-наслідкових зв’язків між даними термінами: ключові ринкові фактори успіху та ключові активи і компетенції є основою (джерелом) формування конкурентних переваг.

Окремі дослідники визначають конкурентну перевагу як порівняльну перевагу фірми по відношенню до інших фірм даної галузі. Грант Р. конкретизує, що така перевага полягає у досягненні або наявності потенціалу досягнення більш високого рівня прибутковості. За даним підходом конкурентна перевага фірми ототожнюється з її конкурентоспроможністю. Проте конкурентоспроможність є наслідком не однієї конкурентної переваги, а їх комплексу. Між цими

поняттями  є  причинно-наслідковий  зв’язок,  який,  однак,  виключає  можливість  їх  повного

ототожнення [4, с. 134].

Підбиваючи підсумки вище зазначеної думки ми вважаємо, що ототожнення таких понять як

«конкурентоспроможність» та «конкурентні переваги» не забезпечує чіткого, а іноді правильного уявлення  про  економічну   категорію  «конкурентні  переваги».  За  своєю  сутністю  поняття

«конкурентоспроможність» більш ширше за поняття «конкурентні переваги». Точніше кажучи конкурентні переваги забезпечують конкурентоспроможність підприємства.

Найпоширенішим методом визначення місця виникнення конкурентної переваги виступає концепція ланцюга формування вартості М. Портера, згідно із якою визначається один або кілька видів діяльності підприємства, за якими воно переважає конкурентів. Проте конкурентна перевага підприємства визначається не тільки оптимальним рівнем виконання однієї або кількох функцій

всередині ланцюга, але й ефективною міжфункціональною координацію та погодженням із діями

зовнішніх чинників. Отже, у цілому переваги або недоліки підприємства та його конкурентна позиція визначаються усіма видами діяльності підприємства у цілому, але не окремими із них [5, c. 125].

З точки зору стратегічного управління конкурентні переваги – стан фірми на ринку, котрий дозволяє їй побороти сили конкуренції та залучити споживачів. Основою конкурентних переваг є унікальні активи підприємства чи особлива компетентність у сферах діяльності, важливих для певного бізнесу.

Конкурентні переваги дозволяють підприємству мати рентабельність вище середнього для фірми у певній галузі чи сегменту ринку та завоювати міцні позиції на ринку. Вважається, що переваги підприємства реалізуються шляхом забезпечення потреб споживачів: через реалізацію продукції за більш низькими цінами, пропозицію товарів більш високої якості чи з супутніми послугами. Должанський І.З., Загорна Т.О. [6, c. 34], Азоєв Г.Л., Петрович Й.М. наголошують на тому, що конкуренція, як примусова сила, спонукає організації до досягнення переваг над конкурентами.

Найскладнішим аспектом при управлінні є встановлення характеру переваги організації порівняно з конкурентами та її оцінка. Конкурентна перевага підприємства – конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього його середовища, за яким воно випереджає підприємства, висока компетентність підприємства в будь-якій галузі діяльності або у виготовленні продукції у порівнянні з конкуруючими організаціями [6, c. 234].

Конкурентна перевага може бути зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня базується на відмітних якостях товару, які утворюють цінність для покупця, внутрішня – на перевазі фірми щодо менших витрат виробництва.

Дане бачення щодо сутності поняття «конкурентні переваги» є найбільш прийнятним, адже передбачає врахування як зовнішніх, так і внутрішніх переваг. Суттєвою відмінністю даної концепції є визначення конкурентних переваг фірми на основі наявних у неї видів ресурсів.

Узагальнюючи існуючі в літературі дефініції терміну «конкурентна перевага», потрібно відзначити, що багатьма сучасними авторами вона трактується як відмітна риса підприємства по відношенню до конкурентів, що виникає у будь-якій із сфер (кількох сферах) його діяльності, проявляється в продукції підприємства, створює цінність для споживачів та може бути досягнута за умови використання підприємством ключових факторів успіху.

Унікальні ресурси підприємства, які формують стабільні конкурентні переваги, та постійний пошук нових конкурентних переваг виступають основою сильних та стабільних (міцних) конкурентних позицій підприємства.

Факторами конкурентної переваги виступають ключові фактори успіху. Конкурентні позиції підприємства, конкурентні переваги та ключові фактори успіху об’єднані причинно-наслідковими зв’язками (рис. 1).

 

Використання підприємством ключових факторів успіху ринкового та ресурсного походження уможливлює досягнення конкурентних переваг, наявність та стабільність яких обумовлює міцні конкурентні позиції підприємства на ринку, в галузі, у стратегічному напрямку діяльності (ринковому сегменті).

Таким чином, конкурентні переваги – це відмітні риси підприємства по відношенню до конкурентів, що виникають у сферах його діяльності, які неможливо (важко) скопіювати конкурентами, проявляються в продукції підприємства, створюють цінність для споживачів та можуть бути досягнуті за умови використання підприємством ключових факторів успіху.

Ключові фактори успіху

 

Галузевого (ринкового) походження

(галузеві ключові фактори успіху)

характерний для галузі ( ринку) перелік зовнішніх по відношенню до підприємства чинників

Ресурсного походження

(ключові активи та компетенції)

набір навичок, технологій та / або унікальних ресурсів

 

 

Конкурентні переваги

відмітні риси підприємства по відношенню до конкурентів, що виникають у сферах його діяльності, які неможливо (важко) скопіювати конкурентами, проявляються в продукції підприємства, створюють цінність для споживачів та можуть бути досягнуті за умови використання підприємством ключових факторів успіху

Конкурентні позиції

Галузеві

позиція по відношенню до галузевих сил конкуренції, а її

зміцнення - процес мінімізації

впливу конкурентних сил у галузі, в результаті якого відбувається зростання показників зміцнення конкурентних позицій (рівня прибутковості, розміру ринкової частки)

 

 

Ринкові

місце підприємства по відношенню до виробників та споживачів, яке визначається на основі відповідних показників: частка ринку і стійке уявлення про організацію та продукцію

 

 

 

У напрямку діяльності

(ринковому сегменті) місце господарського суб’єкта по

відношенню до виробників та споживачів, що діють у межах

напрямку діяльності (ринкового

сегменту)

 

Позиціонування підприємства

процес створення сприйняття компанії покупцями та її партнерами у порівнянні із конкурентами шляхом формування комплексу унікальних видів діяльності та донесенні цієї унікальності до свідомості споживачів

Позиціонування продукції комплекс дій підприємства, спрямованих на

формування позитивного відношення цільової

групи споживачів до його продукції

 

 

Рис. 1. Співвідношення та взаємозв’язок між основними складовими понятійно- категоріального апарату конкурентного позиціонування підприємств

А довгостроковий успіх підприємства забезпечується комплексом його дій, спрямованих на формування системи унікальних видів діяльності та завоювання міцних конкурентних позицій у них шляхом використання ключових факторів успіху і досягнення стійких конкурентних переваг.

 

 

296 с.

Література

Виханский О.С. Стратегическое управление: учеб. / О.С. Виханский. – М.: Экономистъ, 2003. –

Шершньова З.Є. Стратегічне управління: навч. посіб. / З.Є. Шершньова, С.В. Оборська – К.:

 

НЕУ, 1999. – 384 с.

Клименко  С.М.  Управління  конкурентоспроможністю підприємства:  навч.  посібник  /  С.М. Клименко, О.С. Дуброва, Д.О. Барабась, Т.В. Омельяненко, А.В. Вакуленко.– К.: КНЕУ, 2006. – 527 с.

 

Грант Р.М. Современный стратегический аналіз / Р.М. Грант; пер. с англ. В.Н.Фунтова. – СПб.: Питер, 2008. – 560 с.

Портер М. Стратегія конкуренції / М. Портер. – К.: Основи, 1998. – 390 с.

Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: навч. посіб. / І.З. Должанський, Т.О. Загорна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

338.42 Солдатов М.А., к.ф.-м.н., доцент,

Пономарёва Ю.В., студент, Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского



Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: