Название: Экономика Крыма № 3 (40)`2012 - Научно‐практический журнал

Жанр: Экономика

Рейтинг:

Просмотров: 1055

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 |



КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ

Докорінні економічні перетворення, які відбуваються в Україні призвели до значного посилення впливу невизначеності зовнішнього середовища на кінцеві результати діяльності підприємства. В умовах невизначеності стрімко набуває чинності проблема управління розвитком промислових підприємств, їх можливостей швидко реагувати на загрози зовнішнього середовища.

Ґрунтуючись на цих аспектах сучасних економічних відносин, можна стверджувати, що створення методології розробки систем управління розвитком підприємств та оцінювання її результативності з урахуванням ризику здобуває особливого значення, як з теоретичного, так і з практичного поглядів. Як свідчить практика, стратегічні зміни, які заплановані в більшості випадків не виправдовують очікувань. В багатьох випадках це пов’язано з недостатнім рівнем розробки та організації процесу управління розвитком підприємства.

Основні питання управління розвитком компаній якнайповніше висвітлені в роботах Е. Домара, Ф. Котлера, Р. Лукаса, Д. Медоуза, Дж. Ст. Милля, Д. Морриса, М. Портера, П. Ромера, Р. Солоу, Р.Ф. Харрода, Д. Хэя, Й. Шумпетера.

Аналіз результатів функціонування промислових підприємств показав, що однією з причин їх кризового стану є неефективне управління. Відсутній адекватний механізм стратегічного управління, який за допомогою оцінювання складових процесу сталого розвитку, вибору альтернативних варіантів, проектування та впровадження методів та інструментів впливу на економічні суб’єкти в значній мірі забезпечить без кризове, стабільне функціонування підприємств незалежно від різноманітних видів загроз. У зв’язку з цим розробка цього механізму без сумнівів перспективна , актуальна та потребує ретельного наукового дослідження.

На думку авторів, основними проблемами функціонування ефективної системи управління розвитком є: відсутність узгодженої системи елементів процесу стратегічного управління, націленої на оптимальне використання існуючих ресурсів і ціленаправлених змін в організації, методики оцінки та аналізу потенціалу розвитку підприємств, які включають розробку та визначення часткових показників з урахуванням обґрунтованих критеріальних (порогових) і критичних значень проміжних

 

критеріїв  та  кінцевих  результатів  а  також  встановлення  оптимального  співвідношення  між величинами використаних ресурсів та отриманої від них результативності.

Узагальнення результатів наукових робіт дозволяє констатувати, що більшість існуючих методик ґрунтуються на принципах порівняння розрахованих значень коефіцієнтів із встановленими нормативами, які були визначені науковцями та, як підтверджує практика, не враховують особливості функціонування вітчизняних підприємств. Загальновідомим є той факт, що якість сформованої системи показників для проведення оцінювання різних аспектів функціонування економічних агентів визначає безпосередньо якість управлінських рішень.

Серед множинності показників мають бути виділені особливі елементи (драйвери), на які менеджмент підприємства може впливати відповідно до поставленої проблеми. Показник ефективності розвитку, таким чином, можно представити як функцію двох змінних: коефіцієнту корисного ефекту від змін та коефіцієнту використання ресурсів. Показник ефективності сталого розвитку знаходиться в прямій залежності від коефіцієнту корисного ефекту та обернено пропорційний коефіцієнту використання ресурсів.

Стратегії розвитку підприємства в бізнес-середовищі представлені у табл. 1.

 

 

Типологія стратегій розвитку в бізнес-середовищі

Таблиця 1

Якщо в класифікації конкурентних стратегій за основу покладено аспект досягнення конкурентних переваг на ринку (збільшення обсягів виробництва або асортименту для більш повного задоволення потреб споживачів), то стратегії розвитку в бізнес-середовищі об’єднані в окремі типи по аспекту взаємозв’язків з різними суб’єктами зовнішнього середовища-за інституціональним аспектом.

В основу концепції механізму стратегічного управління розвитком підприємства авторами було запропоновано сім основних принципів:

забезпечення економічної безпеки;

відповідність типів змін, які проводяться на підприємстві змінам зовнішнього середовища;

відповідність вольової влади вищого керівництва організаційній структурі управління та горизонтальним зв’язкам;

забезпечення об’єктивних стратегічних рекомендацій відповідними керівниками;

узгодження всіх процесів на підприємстві;

безперервного навчання;

застосування методів психологічного управління при організації процесу управління змінами на підприємстві.

Алгоритм проектування сталого розвитку на підприємстві складається з наступних етапів:

 

Етап 1: Складання програми організаційних змін:

аналіз інформації;

виявлення та класифікація основних проблем;

створення чіткого плану майбутнього з визначенням критеріїв та показників;

перелік дій, необхідних для реалізації стратегії зростання;

вибір стратегії та методів здійснення змін;

оцінка змін;

сценарна оцінка змін та вибір альтернатив розвитку;

оцінка чинників ризику;

складання програми організаційних змін на підприємстві. Етап 2: Розробка програми нейтралізації опору змінам:

опис вимог до поведінкових змін;

аналіз потенціального прогресивного потенціалу трудового колективу;

дослідження ступеню та видів опору змінам, які плануються;

розробка дій щодо нейтралізації опору змінам на підприємстві;

оцінка витрат на програму нейтралізації.

Етап 3: Підготовка ресурсного забезпечення процесу управління змінами:

створення системи підтримки змін на підприємстві;

складання плану забезпечення ресурсами процесу змін; Етап 4: Створення системи контролю за процесом змін:

визначення показників для контролю за ефективністю процесу змін;

визначення форм звітності та внутрішніх перевірок ефективності впровадження змін;

розробка механізмів корегування процесу змін;

розробка процедури признання програми змін завершеною.

 

 

Аналіз термінологічних особливостей організаційного розвитку

Таблиця 2

еханізм стратегічного управління розвитком підприємства є самостійним и затребуваним інструментом управління. Він відіграє важливу роль в побудові системи управління на підприємстві, який виконує наступні функції: створення цільових пріоритетів розвитку; визначення законів управління розвитком; опис принципів управління розвитком; впровадження процесу проектування сталого розвитку; виконання процедури діагностики сукупного потенціалу розвитку; розгляд альтернативних стратегій розвитку та обґрунтування найбільш ефективної з них; формування методики та впровадження стратегії розвитку; визначення ефективності змін, які проводяться на підприємстві.

За результатами проведених досліджень можна констатувати, що механізм управління розвитком підприємства: по-перше являє собою наукову концепцію управління процесом перетворення підприємства у напрямку, який визначає його стратегія, метою якої є забезпечення економічної безпеки, а по-друге є сукупністю практичних організаційно-економічних засобів впливу суб’єкту управління на об’єкт, який управляється з метою досягнення бажаного стану шляхом якісного оцінювання складових процесу проектування сталого розвитку та його результативності.

Література

Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Д. Аакер; пер с англ. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.

Beckhard R. A model for the executive / R. Beckhard // Management of transformational change. – 1989.

Rowlandson P. The oddity of OD / P. Rowlandson // Management Today. – 1984. – P. 91.

Bowman C. Strategic Management / C. Bowman, D. Asch // Macmillan. – 1987.

Bennis W.G. Organisation Development: It's Nature. Origins, and Prospects Reading / W.G. Bennis. – MA: Addison-Wesley. – 1969.

Miles R.E. Theories of Managment: Implications for Organization Behaviour and Development / R.E. Miles. – New York: McGraw-Hill. – 1975.

Burke W.W. Management and Organizational Development / W.W. Burke.

Schmidt W.H. Personnel Administration / W.H. Schmidt. – № 3. – 1971. – P. 45.

Вейл П. Искусство менеджмента / П. Вейл. – М.: Юрист, 1994.

Porras J.I. Organization development and transformation / J.I. Porras, R.C. Silvers // Annual Review of Psychology. – 1991. – №42. – Р. 51-78.

331.1   Мусієнко В.Д., к.т.н., доцент,

Клімова Г.М., магістр, Криворізький економічний інститут



Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: