Название: Экономика Крыма № 3 (40)`2012 - Научно‐практический журнал

Жанр: Экономика

Рейтинг:

Просмотров: 971

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 |



МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Соціальні, економічні зміни, що відбуваються сьогодні в Україні тісно пов’язані з перетвореннями в різних галузях економіки і зокрема у готельному господарстві. Це в свою чергу відбивається на динаміці процесів галузі. У науковців і практиків все більше зростає інтерес до існуючих проблем управління готельними підприємствами, про що свідчить поява чисельних публікацій: Х.Є. Роглєв, Л.І. Нечаюк, Н.О. Нечаюк, С.І. Байлик, М.П. Мальська, І.Г. Пандяк, М.Г. Бойко, Ю.Я. Опанащук, В.А. Азар, , О.П. Дурович, М.І. Кабушкіна, В.І. Карсекін, Т.І. Ткаченко, Д.Р. Уокер, Ф. Бастіа, Т. Хім, Р. Браймер, С. Бартлетт, К. Епертон – Томас та інші.

На  відміну  від  країн  світу  індустрія  гостинності  в  Україні  характеризується  відсутністю висококонкурентних позицій. Це пов’язано з існуванням низки проблемних питань:

відсутність чіткого законодавчого визначення готельного господарства у туристичній галузі, а також його відомче підпорядкування;

неврегульованість права власності на землю, особливо для іноземних інвесторів;

невідповідність інфраструктури готельних підприємств міжнародним нормам;

не вирішено питання зміни форми власності;

низька спеціалізація;

відсутність   корпоративних   форм   готельного   господарства   (міжнародних   готельних ланцюгів);

недостатня якість обслуговування у висококатегорійних готелях;

оптимізація трьохзіркових готелів з позицій «ціна і якість послуг»;

розширення мережі економічних готелів;

)комплексне освоєння природного та історико-культурного потенціалу туристичних регіонів країни;

)інвестування реконструкції та будівництва нових готелів невисокої категорії; 12)вдосконалення управління готельними підприємствами;

13)недостатня ефективність маркетингу і взаємодії на туристичному ринку сучасних готелів; 14)підтримка на державному рівні формування національних готельних ланцюгів з новими

стандартами готельного сервісу.

Тому метою написання даної статті є проведення дослідження соціально-економічного стану підприємств готельного господарства України через розгляд існуючих проблемних питань в індустрії гостинності та визначення комплексу завдань, необхідних для вирішення готельними підприємствами.

В умовах ринкової економіки управління готельним господарством в Україні здійснюється у відповідності до професійного напряму діяльності і спрямовано вирішити головну мету кожного

 

підприємства забезпечити його рентабельність. Для цього широко застосовуються матеріальні, трудові, інформаційні ресурси, які ґрунтуються на принципах, функціях і методах управління. На відміну від існуючих галузей економіки у сфері гостинності досягти мети і отримати конкурентні переваги можливо лише за умови вирішення комплексу задач (рис.1).

У готельному господарстві для його управління застосовуються різні підходи: процесуальний, системний, ситуаційний та інші. Кожний з них дозволяє впроваджувати різні технології та управлінські рішення в залежності від поставлених задач. Досягти безперервного процесу управління, як взаємопов’язаних управлінських функцій, можливо використовуючи процесуальний підхід. Створення раціональної структури управління

Ефективне використання кадрового потенціалу

Розвиток матеріально- технічної бази підприємства

Ефективна організація технології обслуговування

 

 

 

Широке використання сучасних маркетингових досліджень

Кооперація та спеціалізація

Впровадження інновацій

 

 

Рис.1. Комплекс задач, які необхідно вирішити готельним підприємствам для забезпечення їх конкурентних позицій [систематизовано автором]

Поєднати усі взаємопов’язані елементи готельного підприємства (людські ресурси, структурні підрозділи, технології, управлінські рішення,

що зорієнтовані на досягнення різних цілей, відбувається завдяки системному підходу.

Застосування різних методів управління в залежності від обставин, які формуються у середовищі готельних підприємств, можливо за умови використання ситуаційного підходу.

Сучасне середовище підприємств гостинності є мінливим, бо воно підлягає постійній дії зовнішніх та внутрішніх чинників, тому, на наш погляд, у кожному конкретному випадку необхідно застосовувати найбільш ефективний.

Важливою особливістю управління готельними підприємствами України є оптимальний розподіл  цілей  і  завдань  між  структурними  ланками,  які  представлені  конкретними  службами,

змінами,  окремими  працівниками  тощо.  Таким  чином,  структура  управління  підприємствами

гостинності віддзеркалює їх основні риси (рис. 2).

Структура управління готельними підприємствами

Розподіл органів управління

Характер їхньої спеціалізації

завдання управління форми координації їхньої діяльності

Рис.2. Структура управління готельними підприємствами за Мальською М.П., Пандяк І.Г.

[систематизовано автором]

 

Нормативно-правовою базою діяльності готельного господарства України на сьогодні є: Конституція України, Закони України “ Про туризм”,

“Про захист прав споживачів”, “ Про стандартизацію”, “Про професійний розвиток працівників” від 12 січня 2012 року № 4312-VI, “ Про внесення змін деяких законів України щодо розвитку та підготовки готельної інфраструктури до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу ” від 8 липня 2010 року № 2468-VІ, Указ Президента України від 01.06.2005 № 900/2005 “ Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями ”, Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №784 “ Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки “Безбар’єрна Україна”, інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1готель (річна) “ Звіт про роботу готелю ”, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 30.04.2004 №258, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.05.2004 за №657/9256; Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 №1136 “ Про забезпечення дотримання законодавства під час надання послуг іноземцям та особам без громадянства”; ДСТУ 4268:2003 “ Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги.”, ДСТУ 4269:2003. “ Послуги туристичні. Класифікація готелів.” та інші. Але слід зазначити, що дотепер в Україні законодавство не дає чіткого визначення готельного господарства з точки зору його належності до туристичної галузі. Тому існує в Україні потреба у розробці нормативних актів для готельного господарства, які б були основою засад подальшого розвитку його конкурентних переваг.

Як і всі галузі економіки готельне господарство має комплекс принципів управління, на яких ґрунтуються загальні підходи щодо їх розвитку (рис.3).

ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ГОТЕЛЬНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

 

Орієнтація на виробництво послуг згідно з попитом гостей

Постійне впровад- ження організації виробництва шля-хом спеціалізації та диверсифікації

Поєднання прав та обов’язків, відповідності та контролю в управлінні

Швидка адаптація, здатність швидко реагувати на зміни попиту

 

 

 

Економічність (відповідати витратам на отримання органів управління можливостями організації)

Простота в управлінні (незначна кількість рівнів управління з кваліфікованими спеціалістами)

Оптимальність в управлінні (забезпечення раціональних зв’язків між службами і персоналом

Керованість (здатність керівників своєчасно приймати до виконавців ефективні рішення

 

 

Рис. 3. Принципи організації системи управління готельними підприємствами [ 2, с.135]

[систематизовано автором]

Аналіз сучасного стану розвитку готельного господарства України вказує на те, що перші етапи реформування економіки країни не сприяли модернізації галузі. Причини такого стану полягали у перерозподілі форми власності, низькій матеріально-технічній базі готельних підприємств, недостатності кваліфікованих кадрів, втраті ділових зв’язків з країнами світу, масштабних інфляційних процесах, різкому падінні купівельної спроможності населення. Це лише незначний перелік причин, які сприяли погіршенню умов функціонування галузі.

Для готельного господарства, як соціально-економічної системи важливим є існування таких

 

складових: соціальна, організаційна, економічна, технічна, наукова., які тісно пов’язані між собою

(рис. 4).

Організаційна

Економічна

 

Соціальна

ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

 

 

Технічна         Наукова

Рис.1. Складові готельного господарства як соціально-економічної системи [розроблено автором]

Соціальна складова готельних підприємств України визначається розвитком соціальної інфраструктури, демографічною ситуацією, потребами працівників, ціннісними пріоритетами. Разом з тим вона має цільову спрямованість надати доступні послуги реальні й ефективні, головною особливістю яких є доступність кожному громадянину України з урахуванням його віку, соціального стану, здоров’я. Це в першу чергу передбачає створення мережі готельних підприємств соціального спрямування з якісними послугами.

У Європейських країнах розвиток соціальних засобів розміщення іде поруч з соціальним туризмом, на які виділяються субсидії за рахунок державних, недержавних фондів, благодійних організацій. Застосування таких підходів у нашій країні сприятиме залученню у туризм України категорії населення з низькими доходами.

Організаційна складова готельного господарства пов’язана перш за все з організаційною структурою готельних підприємств, територіальному розміщенню їх виробництва, а також форм його організації, чисельністю і складом персоналу.

Проведений  аналіз  чисельності  працевлаштованих  осіб  у  готельних  підприємствах  та

ресторанах України свідчить, що за останні 4 роки (20052009 рр.) вона скоротилася на 1,1 тисячу осіб, що складає 6,3%, а у 2010 році відбулося їх збільшення на 1,9 тисяч осіб (10,9%) порівняно з 2005 роком. Разом з тим скоротився попит на робочу силу у готельному господарстві на 1 тисячу осіб у 2010 році, що відповідає 52,63% порівняно з 2005 роком [1].

Поясненням негативних змін у готельному бізнесі є зменшення чисельності населення, зниження купівельної спроможності громадян, збільшення тарифів на енергоносії, перехід на ринкову економіку, формування конкурентного середовища у галузі, зростання інфляційних процесів, відсутність ефективної системи управління підприємствами, низька кваліфікація персоналу, застаріла матеріально-технічна база, недостатня мотивація для найманих працівників.

На розвиток готельного господарства України у більшій мірі впливає стан туристичної галузі, який на сьогодні поступово переходить у фазу становлення, а також зростання ролі Держави на світовому ринку туристичних послуг, що буде досліджено у подальшому.

Література:

1.Статистичний щорічник України за 2010т рік/за ред. О.Г. Осауленка; відп. За вип. Н.П. павленко.- 2010р, 559с.

 

2. Мальська М.П. Готельний бізнес: теорія та практика: підруч. 2-вид. перероб та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 472 с.

69:332.1          Турко М.О., аспірант,

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»



Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: