Название: Экономика Крыма № 4 (33)`2010 - Научно‐практический журнал

Жанр: Экономика

Рейтинг:

Просмотров: 928

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 |



ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАГОТІВЛІ СИРОВИНИ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Молокопродуктовий підкомплекс АПК Хмельниччини займає важливе місце в економіці регіону. Область має сприятливі природно - економічні умови для розвитку молочного скотарства та належну базу для переробки молока, яку представляють 16 великих молокопереробних підприємств. Хмельницька область щорічно забезпечує майже 5,3% від загального обсягу валового надою молока в аграрному секторі економіки. Враховуючи те що в регіоні основними виробниками молока є особисті селянські господарства, то виникає проблема вдосконалення системи заготівлі сировини до існуючих вимог.Серед відомих вітчизняних дослідників, праці яких присвячені вирішенню проблем, що мають місце в молокопродуктовому підкомплексі слід відмітити О. Амосова, В. Андрійчука, В.Богачова, В. Бойка, В. Гончарова, О. Крисального, І. Лукімова, В. Месель-Веселяка, М.Маліка, О.Могильного, Г. Підлісецького, П. Саблука, В. Ткаченко, В. Юрчишина та ін. Проте вирішення науково-практичного завдання забезпечення дієвості системи заготівлі сировини та якості молокопродукції не завершено, що надає можливості здійснити подальші розробки в окресленій галузі сучасної науки та практики.

Аналіз молокопродуктового підкомплексу Хмельницької області виявив погіршення сировинної бази, в результаті чого у більшості переробних підприємств виникли проблеми щодо

завантаження виробничих потужностей (за останні 3 роки біля 50%). Одним з резервів зміцнення

сировинної бази і підвищення конкурентоспроможності молокопереробного підприємства є зменшення негативного впливу на ефективність переробки молока такого чинника, як сезонність виробництва сирого молока. Нерівномірне поступлення молока протягом року не дозволяє підкомплексу реагувати на зміни кон’юнктури споживчого ринку. Управління сезонністю виробництва молока, що базуватиметься на циклічних фізіологічних процесах корів є єдиним виходом в даній ситуації. Провідна роль у цьому процесі повинна відводитись зооветеринарним заходам з використанням досягнень науки і досвіду провідних світових виробників молока, що дасть змогу звести коливання обсягів виробництва молока протягом року до мінімуму.

На сучасному етапі розвитку молокопродуктового підкомплексу державі відведена специфічна роль регулювання процесу реалізації молока як продукції сільського господарства. Якщо в умовах

ринкових відносин під час збуту значної частини продукції між сільськогосподарським товаровиробником і кінцевим споживачем з’явилась велика кількість торгівельно-посередницьких

організацій, які отримують основну частину прибутку, то в ланці виробник – споживач молока цього немає.   В   умовах   відсутності   конкуренції   з   боку   торгівельно-посередницьких   організацій

 

молокопереробні підприємства, користуючись монопольним становищем, свідомо занижують закупівельні ціни на сире молоко.

Проблеми, з якими зіштовхнулася молокопереробна галузь, та пошук шляхів для їх вирішення,

безпосередньо пов'язані зі станом сировинної бази. Ці проблеми умовно можна поділити на два блоки:

вступ України до СОТ і поглиблення інтеграції з ЄС, накладає на сільське господарство велике

коло додаткових зобов'язань і специфічних обмежень;

негативні наслідки подрібнення аграрних формувань упроцесі проведення аграрної і земельної реформ,   що   супроводжувалося   спадом   виробництва,   переходом   до   архаїчних   технологій

вирощування сільськогосподарської продукції й суттєвим погіршенням її якості.

До цього переліку слід додати ще один блок: зовнішні умови підприємницького середовища, вплив   політичних   процесів   на   орієнтири   в   зовнішньоекономічній   діяльності,   законодавча

нестабільність.Прогнозні тенденції в контексті вступу України до СОТ, розвитку світового ринку

молока на найближчі 20 років [1] визначають посилення конкуренції з боку іноземних товаровиробників і зміну системи перерозподілу сегментів світового ринку. Українські то- варовиробники можуть зазнати поразки у конкурентній боротьбі в недалекому майбутньому, тому лідерам вітчизняного ринку необхідно змінювати свої стратегії уже сьогодні, орієнтуючись на технології, якість, новизну, традиції, нові тенденції в споживанні тощо.

Проведений аналіз стану виробництва молока в господарствах населення (табл.1), що є основою сировинної бази молочної промисловості, виявив низку проблем у цьому секторі.

 

 

Виробництво молока усіма категоріями господарств, тис. тонн

Таблиця 1

Перспектива розвитку молочної галузі не передбачає нарощування обсягів виробництва молока господарствами населення, однак поліпшення ефективності господарювання - один із напрямів реалізації заходів із зміцнення сировинної бази молочної промисловості та рівня її конкурентоспроможності на світовій арені. Розглянемо заходи щодо усунення негативного впливу організаційно-виробничих та економічних проблем на ефективність молочного скотарства в особис- тих селянських господарствах (рис. 1).

У багатьох районах областей Подільського регіону більшість господарств населення розраховує на допомогу сільськогосподарських підприємств, які ще збереглися в межах певної територіальної

одиниці.  Підприємства  допомагають  селянам  у  заготівлі  кормів,  підтримують,  або  ж  просто

виділяють землю під пасовища, забезпечують транспортом, надають послуги під час жнив тощо. З одного  боку,  це  пояснюється  частковим  збереженням  соціальної  ролі  сільськогосподарських

підприємств у розвитку села, з іншого - селяни виступають орендодавцями земельних і майнових

паїв, тобто їх пов'язують з підприємствами економічні взаємовідносини.

 

 

- розвиток сфери торговельно- посередницьких послуг, розширення договірних відносин із сільськогос- подарськими та переробнии підприємствами;

- формування структури обслуговування, створення обслуговуючих кооперативів для стимулювання збуту,

матеріально-технічного

забезпечення тощо

Відсутність інфраструктури обслуговування і системи реалізації

- збільшення випуску засобів малої механізації для невеликих виробничих процесів;

- субсидії на будівництво та реконструкцію виробничих приміщень, погашення відсотків за отриманими кредитами

Низький рівень механізації, оснащеності технікою

та обладнанням

 

- створення системи годівлі в умовах малих форм господарювання;

забезпечення на пільгових умовах кормовими

добавками;

створення і підтримка громадських

пасовищ;

надання консультацій, що стосується питань

заготівлі кормів

Незадовільна кормова

база

 

організація системи сервісного обслуговування з надання послуг у сфері племінної справи та ветеринарії;

створення консультаційно-

інформаційних

центрів з надання послуг з питань,

що стосуються тваринництва, розвиток дорадчих

служб на селі

Відсутність сервісного обслуговування з надання ветеринарних і зоотехнічних послуг

 

створення служб з надання послуг зі штучного осіменіння корів високоцінним сіменним матеріалом вітчизняної і закордонної

селекції;

часткова компенсація витрат на осіменіння, яке здійснюється ветеринарною або зоотехнічною службою;

Низький рівень племінної роботи

 

 

Організаційно-виробничі проблеми

Заходи щодо вирішення організаційно - виробничих та економічних проблем розвитку молочного скотарства в господарствах населення

Економічні проблеми

 

Відсутність державної підтримки

Низькі закупівельні ціни на молоко

Фінансові проблеми в придбанні племінного молодняку і кормів

 

 

 

виділення з державного бюджету коштів на створення лізингового фонду;

- надання пільг у використанні

державних, фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок і технологій;

-  врегулювання механізму оподаткування господарств

 

- цінове регулювання, надання дотацій за реалізацію молока заготівельним і переробним підприємствам, в розрахунку на одну корову, виходячи з базової жирності молока та мінімального обсягу реалізації не менше 50% виробленого молока; відшкодування ПВД;

- сприяння створенню обслуговуючих кооперативів зі збуту молока;;

- організація закупівель молока за гарантованими цінами, своєчасний розрахунок

за реалізовану продукцію

 

- субсидії на компенсацію частини затрат з утримання, виробництва і реалізації племінної худоби;

субсидії на компенсацію частини

витрат з придбання та виробництву комбікормів для особистих господарських потреб;

фінансування пунктів штучного

осіменіння на умовах подальшої власної окупності створення.

 

 

Рис. 1. Заходи щодо вирішення організаційно-виробничих та економічних проблем розвитку молочного скотарства в господарствах населення

Беручи до уваги сталий характер структури поголів'я, що утримується сільським населенням Хмельниччини, тобто 76% основне стадо (корови, нетелі, бугаї) і - 23,8% молодняка (до року) виникає потреба кооперації в інтересах всіх виробників (рис. 2).

 

Зовнішні чинники

 

Стадо великої рогатої худоби сільськогосподарських

підприємств

Стадо великої рогатої худоби господарств населення

 

 

Корови           Нетелі Нетелі Корови

Приплід          Приплід

Групи дорощування Групи дорощування

Групи відгодівлі                  

Рис. 2. Схема-модель міжгосподарських зв'язків по виробництву молока основні зв'язки     зв'язки випадкові

За такої схеми отриманий в особистих господарствах населення молодняк в тому числі і телички реалізується не на "колгоспному" ринку як молочна чи маловагова телятина, а надходить на дорощування і відгодівлю у сільськогосподарське підприємство. При цьому одночасно вирішується де-кілька основних проблем. Підприємство має можливість збільшувати стадо корів для збільшення виробництва молока. Водночас за рахунок закупівлі телят у населення можна створити досить великі вікові групи дорощування і відгодівлі. Це – дуже важливий фактор. Для переконливості тези наведемо такі дані. Якщо господарство має приміром 200 корів, то це значить, що протягом року воно отримає близько 160 телят з яких згідно середніх статистичних даних (за 2006 – 2009р.р.) по Хмельницькій області у січні місяці надійде 11,2%, або 18 телят, у лютому - 12,4%, або 20 телят, у липні - 9,2%, або 15 телят, у вересні -3,1%, або 5 телят і т.д. Оскільки селянські господарства району нині утримують у 4,8 раза більше корів при вищому виході телят від основного стада, то майже втричі збільшуються вікові групи молодняка в суспільному секторі, за умови його закупівлі, а за рахунок цього можна запровадити відповідні технології годівлі й утримання, ефективніше використати обслуговуючий, в тому числі зооветеринарний персонал. Адже немає сумніву, що створюючи умови для одночасного одержання більшої маси продукції, в даному випадку виробництво молока, ми створимо умови для дії закону, згідно з якими крупнотоварне виробництво завжди має переваги над дрібним. Населення при цьому нічого не втрачає, одержуючи відповідну оплату за реалізований молодняк. Навпаки, залишивши "чистий" гурт молочного стада, воно зменшує потребу в кормах, а годівля набуває орієнтованого молочного напрямку, що не може не вплинути на продуктивність худоби, й одержить від цього стабільний економічний ефект.

У системі заходів щодо підвищення ефективності виробництва молока в господарствах населення особлива роль повинна відводитися місцевим органам державної влади. Проаналізувавши основні напрями державної політики органів місцевого самоврядування щодо розвитку тварин- ництва, виділимо основні заходи, пов'язані з подальшим розвитком молочного скотарства.

Подальша реалізація програм сервісного обслуговування худоби населення (на виконання Указу Президента України від 17 лютого 2001 року № 100/2001 «Про заходи щодо стабілізації на спо-

живчому  ринку  та  розвитку  тваринництва  у  2001-2002  роках»).  Реалізація  програм  повинна

спрямовуватись на:

прискорення створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів з обов'язкового надання ветеринарних послуг, з реалізації медикаментів і профілактичних заходів, селекції та відтво- рення стада, постачання преміксів для тваринництва;

завершення реформування дільничних лікарень ветмеди-цини;

 

розробку  і  погодження  з  сільськими  радами  графіка  обслуговування  худоби  населення ветустановами у віддалених селах і хуторах;

виділення коштів із бюджетів району, селищних рад на ветеринарні заходи з профілактики

інфекційних захворювань і сервісного обслуговування худоби населення;

вирішення питань облаштування пунктів штучного осіменіння худоби у населених пунктах, де утримується більше 200 корів і телиць;

компенсацію  молокопереробними  підприємствами  витрат  на  штучне  осіменіння  худоби здавачів молока в розмірі 70 % його вартості;

паспортизацію великої рогатої худоби і коней в господарствах населення району.

Підтримка особистих селянських господарств з боку органів місцевої влади безпосередньо залежить від відсотка профінансованих коштів, передбачених на реалізацію цих заходів та успішної

співпраці з основними заготівельниками молока в певній місцевості. Основи, закладені в напрями розвитку тваринництва районів, потребують комплексного підходу та одночасного застосування в

рамках цілісної програми розвитку галузі на рівні держави.

Так, згідно із Законом України "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 р." виділено основні напрями підвищення ефективності діяльності суб'єктів аграрного сектора

до  2015  р.,  однак  вони  стосуються  скоріше  сільськогосподарських  підприємств  і  фермерських господарств [2]. Особисті підсобні господарства як важливий резерв молочної галузі підпадають під

заходи державної політики опосередковано.

Проблема  сировини  для  молочної  галузі  постійно  загострюється,  при  цьому  найбільшим дефіцитом є сире молоко найвищої якості. У зв'язку з цим провідним виробникам молочної продукції

необхідно налаштовуватися на створення високотоварних і технологічних молочних ферм.

Молокопереробні підприємства не в змозі усунути недоліки в організації виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах, однак підтримати їх у важкій ситуації повинні і можуть через,

розвиток коопераційних та інтеграційних зв'язків.

Якщо розглядати молочну галузь як єдиний організм, то вона охоплюватиме як виробників молока і переробні підприємства, так і інші підрозділи, між якими відбувається кругообіг як молочної продукції, тари, упаковок, обладнання тощо, так і коштів із подальшим розподілом отриманих доходів. За розрахунками науковців, оптимальна структура розподілу доходів має бути такою: сільськогосподарські підприємства - 52%; переробні заводи - 44%; витрати на апарат управління - 1%; резервний фонд - 3% [3]. На сьогодні картина суттєво різниться від оптимального рівня й основна частка доходів припадає на молокопереробні підприємства.

Сучасні перетворення, що відбуваються у господарському комплексі України під впливом процесів інтеграції та глобалізації, супроводжуються появою нових вимог до якості продукції, що

виробляється, аграрними підприємствами та її конкурентоспроможності. У процесі заготівлі молока у

різних категоріях господарств виникає потреба в постійному контролі за якістю молока.

Вирішення питання контролю за безпекою та якістю молочної продукції на сучасному етапі, коли основними виробниками молока є господарства населення, можливе за умови створення у селах

стаціонарних пунктів із заготівлі та охолодження молока (наприклад, танків-охолоджувачів), які дозволили б:

охолоджувати молоко одразу ж після доїння (4 С < 3 год.);

поліпшувати і дотримуватись гігієнічних стандартів отримання молока; продовжити час зберігання молока;

зменшити транспортні витрати на заготівлю молока; збільшити якість сирого молока, що йде на переробку;

збільшити прибуток господарств і молокопереробних підприємств;

збільшити кількість якісного молока, яке йде на переробку від окремого господарства або ж заготівельного пункту [4].

Підвищення  якості  молока  може  відбуватися  в  рамках  використання  однієї  із  систем управління якістю: GMP (добра виробнича практика), НАССР (аналіз ризиків і управління (контроль)

в критичних точках), а також QMS (система менеджменту якості) відповідно до вимог стандарту ISO 9001, які для молочної галузі є найактуальнішими і з кожним роком все більше використовуються в

багатьох країнах.

Позитивним прикладом підвищення якості молока може стати досвід Польщі, яка на момент вступу до ЄС суттєво посилила контроль за якістю молочної продукції. У країні діє комплексна

система   кредитування   виробників   молока   й   молокозаводів,   спрямована   на   створення   та

 

облаштування  заготівельних  пунктів.  У  2008  р.  середня  сума  кредитів,  виданих  центрами дорадництва на створення молокоприймальних пунктів, становила біля 20 тис. злотих.

Подальший  розвиток  молочної  галузі  неможливий  без  підтримки  й  сприяння  державних

органів влади на усіх рівнях - від селищної ради до загальнодержавного.

Основними резервами підвищення конкурентоспроможності молочного сектора України та молокопереробних підприємств є: насиченість внутрішнього ринку дешевою та якісною сировиною й

якісними молочними продуктами; посилення концентрації виробництва; підвищення продуктивності праці на фоні зростання купівельної спроможності населення.

Література

Бегг Дж. Инновационные технологи или сохранение традиций. Кто победит? / Дж. Бегг // Молочная промышленость. – 2006. - №4.- С.42-45.

Офіційний сайт Міністерства аграрної політики України.- Режим доступу: www.minagro.kiev.ua/page/?3800

Ільчик М.М. Прогноз попиту та пропозиції молокопродуктів: продовольче споживання, експорт та обсяги виробництва / М.М. Ільчик // Аграрна наука і освіта. – 2003. - № 3-4. -С.106-111.

Желєзняк А.М. Управління якістю молока та молокопродуктів / А.М. Желєзняк // Збірник наукових праць / За ред. М.І. Бахмата. – Кам’янець – Подільський: Абетка, 2006 .- С. 212 - 214

Офіційний сайт Кабінету Міністрів України www.kmu.gov.ua

Рецензент докт. экон. наук, профессор Лотоцкий И.И.

338.24 Овчаренко Л.О., к.е.н., доцент,

Донецький інститут туристичного бізнесу



Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: