Название: Экономика Крыма № 4 (33)`2010 - Научно‐практический журнал

Жанр: Экономика

Рейтинг:

Просмотров: 928

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 |



ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМАТИВНОГО МЕТОДУ ОБЛІКУ ЗАТРАТ В ГРЯЗЕЛІКУВАННІ

Однією з найперспективніших галузей розвитку АР Крим є діяльність санаторно-курортних закладі. Особливу роль у розвитку цієї галузі відіграє грязелікування. За останній час грязелікування набуло популяризації в багатьох країнах світу, таких як Російська Федерація, Ізраїль, Йорданія, Болгарія, Італія. Це обумовлює необхідність підвищення конкурентоспроможності українських курортів.

Важливим фактором підвищення конкурентоспроможності українських курортів є ефективна система обліку затрат та калькулювання собівартості грязелікування, що базується на досягненнях вітчизняного та

світового досвіту. Важливим напрямом дослідження стає проблема побудови обліку затрат саме в умовах

замкнутого технологічного циклу, тобто при умові регенерації грязі. Регенерація грязі не тільки скорочує затрати на грязелікування, але й забезпечує збереження ресурсного потенціалу кримських озер та лиманів.

Вивченню нормативного методу обліку затрат та калькулювання собівартості присвячено багато

наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів. Коваленко А. Н. розглянула сутність та принципи застосування нормативного методу калькулювання собівартості [1, с. 417]. Карпова Т. П. дослідила різноманітні варіанти обліку фактичних і нормативних затрат, а також побудування облікових регістрів в залежності від моделей нормативного методу обліку затрат [2, с. 227]. Лень В.С. розкрив особливості побудови обліку при нормативному методі калькулювання собівартості [3, с. 66]. Партин Г.О., Загородній А. Г. та Ясінська А.І. розглянули особливості організації обліку нормативних витрат [4, с. 63]. Атамас П.Й. дослідив вплив відхилень фактичних затрат від нормативних на прибуток підприємства [5, с. 149].

За результатами дослідження досліджень та публікацій зарубіжних та вітчизняних авторів можна зробити висновок, що проблемам застосування нормативного методу обліку затрат в замкнутому технологічному циклі, зокрема в грязелікуванні, не приділялось значної уваги.

Метою статті є обґрунтування економічної доцільності використання замкнутого технологічного циклу при мінімізації капітальних вкладень на спорудження регенераційних басейнів та розробка методики

визначення нормативних прямих матеріальних затрат з урахуванням особливостей виробничого процесу грязелікування.

Розглянемо особливості технологічного процесу грязелікування при замкнутому технологічному циклі (рис. 1).

Основний басейн

 

Санітарно- бактеріологічний та фізико-хімічний контроль

 

Електропрогрів та підготовка грязі

 

 

 

 

Регенераційний басейн

Вплив ультрафіолету

 

 

 

Подпись: Вторинний зливФільтрація та відокремлення грязі та води

Процедурний кабінет

 

 

 

 

Відстійник

Первинний злив

Рис. 1. Технологічний процес грязелікування

 

Грязь з основного басейну після її електропрогріву та підготовки поступає в кабінет пелоїдотерапії. Після проведення процедур грязелікування відпрацьована грязь надходить в спеціальний басейн – відстійник, в якому відбувається її первинний відстій. У цьому басейні грязь фільтрується та відділяється від води.

Відфільтрована грязь завантажується в регенераційний басейн, в якому під впливом ультрафіолетового випромінювання відбувається відновлення її лікувальних властивостей. Регенерована

грязь проходить обов’язковий санітарно-бактеріологічний та фізико-хімічний контроль, після проведення

якого вона знову стає придатною для використання.

Перевагами замкнутого технологічного циклу є не тільки скорочення собівартості грязелікування, але й підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу Криму. Зниження собівартості забезпечується багатократним використанням грязей за рахунок їх регенерації у спеціальних спорудах – регенераційних басейнах.

Під регенерацією грязей розуміють відновлення її фізико - хімічних, мікробіологічних і санітарно- бактеріологічних  показників  після  лікувального  використання  при  її зберіганні у  відповідних  умовах.

Переміщення    грязей,    їх    підігрів,    перемішування,    розведення    водою,    контакт    із    хворими,

що приймають процедури, - все це неминуче приводить до помітних змін фізико-хімічних властивостей, погіршенню її санітарного стану.

Багато українських підприємств відмовляються від використання регенераційних споруд, так як їх

будівництво пов’язане з суттєвими капітальними вкладеннями. Проте використання сучасних методів регенерації дозволяє значно скоротити її терміни. Звідси випливає, що необхідність в масштабних басейнах зникає.

При традиційному способі відновлення лікувальних властивостей грязей їх потрібно зберігати 2-3 місяці в регенераційних басейнах при відповідних мікрокліматичних умовах. Найбільш сприятливі умови

для відновлення фізико-хімічних і біологічних властивостей лікувальних грязей створюються в сховищах,

товщина шару грязей в яких не перевищує 2-2,5 метри.

Важливою умовою регенерації лікувального бруду є освітлення. Під впливом світла відбувається рясний розвиток фотосинтезуючих бактерій, що сприяють поповненню грязей органічними компонентами. Тому приміщення, у якому розташоване сховище, повинно буде добре освітлене й саме сховище повинно мати покриття, що легко пропускає світло.

Методами прискорення регенерації можуть бути:

.Фізичний – створення термального режиму регенеруємих грязей.

.Біологічний – використання паразитів і бактерій, виділених із грязьового субстрату, а також використання органічних добавок у лікувальні грязі.

Методи прискореної регенерації дозволяють скоротити строки з 3-4 місяців до 14-20 днів. При

інтесифікації регенераційного процесу найбільш доцільною є температура регенерації 30° С, при якій лікувальні грязі очищуються від кишкової палички за 1-2 тижні й запобігають умовам для розвитку інших

патогенних мікроорганізмів.

Прискорену регенерацію відпрацьованого пелоїду можна проводити в установці «Пелотерм», недавно сконструйованій державним Новочеркаським технічним університетом спільно з П'ятигорським НДІ курортології [6, с.281].

Таким чином, застосування прогресивних методів регенерації дозволить скоротити обсяг регенераційного басейну 6-7 разів.

Наприклад, санаторій з місткістю басейну 36 кубічних метрів, який забезпечує його річну потребу в грязі, при  використанні одночасно фізичного та біологічного методів регенерації може скоротити обсяг

басейну до 6 кубічних метрів за рахунок безперервної регенерації.

Особливості замкнутого технологічного циклу обумовлюють використання нормативного методу обліку затрат та калькулювання собівартості грязелікування, найбільшу питому вагу у якій займають прямі

матеріальні затрати. У результаті виникає необхідність розробки методики визначення і обліку нормативних матеріальних затрат.

При застосуванні нормативного методу обліку затрат на виробництво важливо заздалегідь розробити та затвердити норми витрачання ресурсів. В залежності від призначення норми бувають базисними, ідеальними та поточними. Для оперативного управління найбільший інтерес представляють саме поточні

норми [5, с.141].

Найбільшу питому вагу в собівартості грязелікування займають прямі матеріальні затрати, що обумовлює  необхідність  їх  ретельного  нормування.  Нормативні  матеріальні  затрати  в  собівартості

грязелікування можна розрахувати за формулою:

 

 

МЗ    К Ц  (1 Во n )

 

(1)

 

н          n

де МЗн – нормативні матеріальні затрати; К – обсяг закупленої грязі, кг.;

Ц – ціна за один кг., грн.;

К Ц

 

Во – додаткові витрати, пов’язані з регенерацією грязі, грн.; n – термін корисного використання грязі, років.

Потрібно відмітити, що на кожному з етапів виробничого процесу відбувається природний убуток грязі. З цього випливає, що існує деякий термін корисного використання грязі (n) в замкнутому технологічному циклі грязелікування, який можна розрахувати за формулою:

n       К         ,           (2)

Кспож   У п

де n – термін корисного використання грязі, років;

К – обсяг закупленої грязі, кг.;

Кспож – обсяг річного споживання грязі, кг.;

∑Уп – сумарний природний убуток.

Сумарний природний убуток представляє собою суму природного убутку, який виникає при: загрузці грязі для її електропрогріву та підготовки;

доставці грязі у кабінет пелоїдотерапії;

первинному зливі грязі та води у відстійник; вторинному зливі води;

загрузці грязі до регенераційного басейну.

Річний  обсяг  споживання  грязі  залежить  від  місткості  санаторію,  тобто  кількості  койко-місць, номенклатури процедур та середніх затрат грязі на одну процедуру.

Після отримання фактичних даних за період проводиться коригування нормативних матеріальних затрат до фактичних шляхом підстановки в формулу 2 фактичного обсягу споживання грязі.

Ретельне  планування  прямих  матеріальних  затрат  дозволить  надавати  своєчасну  та  достовірну

інформацію управляючій ланці для прийняття ними зважених управлінських рішень.

Використання  регенераційних  споруд  дозволить  знизити  матеріальні   затрати  в  собівартості грязелікування на основі більш ефективного використання сировини. Замикання технологічного циклу

надасть змогу підвищити конкурентоспроможність вітчизняних курортів, а використання прогресивних

методів регенерації зменшити місткість регенераційних басейнів, що в свою чергу дозволить скоротити капітальні витрати на їх будівництво.

Запропонована методика розрахунку нормативних матеріальних затрат дозволить підприємствам

рекреаційно-курортного комплексу ретельніше планувати собівартість грязелікування, виявляти резерви економії матеріальних затрат, здійснювати їх постійний контроль з метою зниження собівартості з урахуванням особливостей замкнутого технологічного циклу.

Література

Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики. / [Хом’як С. С., Харитонова А. Г., Шевченкова Л. С. та ін. ]; під ред. А. М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010. – 656 с.

Карпова Т.П. Управленческий учет: учеб. для вузов / Т.П. Карпова. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 350 с.

Лень В.С. Управлінський облік: навч. посіб. / В.С. Лень.– К.: Знання-Прес, 2006. – 317 с.

Партин Г.О. Управлінський облік: навч.-метод. посіб. / Г.О. Партин, А.Г. Загородній, А.І. Ясінська.– К.: Знання, 2006. – 235 с.

Атамас П.Й. Управлінський облік: навч. посіб. / П.Й. Атамас. – К.: Ценр навчальної літератури, 2006. – 440 с.

Боголюбов     В.М.    Общая физиотерапия            /           В.М.    Боголюбов,    Г.Н.Пономаренко.-   СПб.:            АООТ “Типография”Правда”, 1997.- 480 с.

Рецензент докт. экон. наук, профессор Наливайченко С.П.

 

005.591.4:338.48        Костін С.О., здобувач,

Київський національний торговельно-економічний університет



Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: