Название: Экономика Крыма № 4 (33)`2010 - Научно‐практический журнал

Жанр: Экономика

Рейтинг:

Просмотров: 1007

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 |



ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОШУКУ НАПРЯМІВ ЇЇ ПРИСКОРЕННЯ

Добре налагоджений механізм управління оборотними активами додасть підприємству конкурентних переваг і дозволить досягати намічених стратегічних цілей, підвищувати вартість бізнесу. Сутність і роль оборотного капіталу, ефективність його формування та використання не залишилися поза увагою економічної науки. Різним аспектам управління оборотними активами присвячено роботи таких вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, як Баканов М.І., Бланк І.О., Брігхем Є.Р., Брюховецька Н.Ю., Власова Н.О., Ковальов В В., Коллас Б., Лахтіонова Л.А., Лігоненко Л.О., Покропивний С.Ф., Стоянова Є.С., Ушакова Н.М., Хорн Д., Фрейзер Л.

Питанням аналізу і управління оборотним капіталом підприємства в науковій літературі приділено багато уваги. Певний внесок у вирішення окремих проблем, пов’язаних з розробкою методологічних,

організаційних, інформаційних аспектів розвитку економічного аналізу у цілому, і аналізу оборотного капіталу зокрема, зробили такі вчені як М.І. Баканов, С.Б. Барнгольц, О.М. Бірман, П.І. Верба, П.М. Жевтяк,

А.М. Кузьмінський, Б.І. Майданчик, В.В. Сопко, В.І. Стражев, В.М. Суторміна, В.М. Федосов, М.Г. Чумаченко, А.Д. Шеремет.

Однак теоретичні положення, викладені у цих роботах, і практичні висновки, зроблені в них на основі

узагальнення фактичного матеріалу, показують, що ряд теоретичних питань аналізу оборотних активів підприємств окремих галузей народного господарства ще недостатньо досліджені і потребують додаткового вивчення. Слід підкреслити, що у діючій методиці аналізу оборотного капіталу надмірно використовуються методи статистики, і обмежується роль факторного аналізу як інструменту виявлення величини впливу змін у обсягах і структурі оборотного капіталу, швидкості його обороту на фінансові результати підприємства та

 

на такі показники фінансового стану, як платоспроможність, ліквідність, фінансова стійкість, ділова активність.

Ціль статті - удосконалення управління оборотними активами сільськогосподарського підприємства

шляхом визначення їх взаємовпливу з показниками фінансового стану підприємства; виявлення і оцінка впливу факторів на значення показника оборотності оборотних активів

Розвиток ринкових відносин в Україні та досвід зарубіжної системи господарювання визначають залежність результатів діяльності підприємств від ефективності використання оборотних активів. Тому дослідження   ефективності   використання   оборотних   активів   як   важливого   чинника   підвищення

ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств набуває особливої актуальності.

Проте управління оборотними активами для багатьох підприємств є важкою задачею, оскільки управління запасами, дебіторською заборгованістю та абсолютно ліквідними активами потребує не тільки

організації бухгалтерського обліку наявних активів, планування структури та обсягу відповідної групи

оборотних активів, здійснення контролю за ефективністю та доцільністю їх використання, але і наявності відповідних ключових орієнтирів, що дозволять оцінити ефективність прийнятих управлінських рішень.

Аналіз ефективності використання оборотних активів підприємств проводиться значною кількістю

господарюючих суб’єктів. Проте вплив факторів на отримані показники вивчається та аналізується не завжди. В останні роки загальний фінансовий стан багатьох підприємств значно погіршився. Вагомим резервом покращення діяльності підприємств галузей народного господарства є підвищення ефективності використання їх оборотних активів, які займають значну питому вагу в структурі активів підприємств. Важлива роль у реалізації поставлених завдань належить економічному аналізу як одній із функцій управління.

Розглянемо яку ж частку займають оборотні активи в структурі активів підприємств різних видів економічної  діяльності.  Основою  для  аналізу  візьмемо  дані  Обласного  управління  статистики  в

Дніпропетровській області [1].

Приведені дані свідчать, що питома вага оборотних активів у структурі балансу підприємств Дніпропетровської області досить суттєва. Найбільша їх частка на підприємствах, що займаються фінансовою

діяльністю (96%), торгівлею (89%), сільським господарством (80%), будівництвом (79%)(рис. 1).

 

 

100

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0

96        89

80    79            78

55

48

28

25        25

15

 

 

Подпись: фінансова діяльністьПодпись: торгівляПодпись: сільське господарствоПодпись: будівництвоПодпись: роздрібна торгівляПодпись: промисловість
діяльність готелів та ресторанів
охорона здоров’я операції з нерухомим
майном,
освіта діяльність транспорту та
зв’язку
Вид економічної діяльності

Рис. 1 Ранжування за питомою вагою оборотних активів в структурі активів підприємств Дніпропетровської обл. на 01.01.09, %

Оскільки частка оборотних активів досить суттєва, то в процесі аналізу оцінки діяльності підприємства важливе значення має аналіз стану оборотних активів, так як від ефективності їх використання залежить ефективність безпосередньо діяльності підприємства.

Використання в економічному аналізі методів елементарної математики, зокрема методу математичних перетворень, спрощує вивчення впливу додаткових факторів на об'єкт дослідження. Метод

 

математичних перетворень є найбільш ефективним у кратних економіко-математичних моделях, де значення підсумкового показника визначається як співвідношення факторних показників. Реалізація цих методів відбувається за трьома основними модифікаціями [2, с. 106-107].

Перша модифікація передбачає подовження чисельника розрахункової моделі перетворенням одного або кількох факторних показників на алгебраїчну суму складових елементів цього показника (показників).

Так, у розрахунковій моделі визначення тривалості обороту оборотних коштів (тобто, кількості днів, що були необхідні підприємству для поповнення його оборотних засобів) значення чисельника, тобто обсяг оборотних  коштів  можна  подати  як  суму  елементів  оборотних  коштів,  а  саме  запасів  дебіторської

заборгованості і т. д.

Натомість застосування другої модифікації, тобто способу формального розкладання факторної системи, пов'язане із подовженням знаменника базової факторної моделі також перетворенням одного або

кількох факторних показників, зазначених у знаменнику, на алгебраїчну суму відповідних складових. У

розрахунковій базовій моделі визначення коефіцієнта оборотності оборотних коштів маємо співвідношення виручки від реалізації (чисельник) до середнього залишку оборотних коштів (знаменник). Проте значення

показника середнього залишку оборотних коштів можна подати як алгебраїчну суму окремих статей

оборотних коштів, тобто матимемо відповідне подовження знаменника.

У разі застосування третьої модифікації, тобто методу розширення, потрібне відповідне перетворення і чисельника, і знаменника розрахункової моделі множенням або діленням факторних показників на те саме

значення якогось нового показника. Унаслідок цього можуть виникнути нові факторні показники. Так, базова модель визначення коефіцієнта оборотності оборотних коштів являє собою співвідношення виручки

від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотних коштів. Розділивши чисельник і знаменник моделі  на  значення  показника  поточних  зобов'язань,  матимемо  відповідно  в  чисельнику  значення

коефіцієнта оборотності поточних зобов'язань, а в знаменнику - значення загального коефіцієнта ліквідності.

Можливе застосування і складнішого варіанта методу розширення. Так, для визначення коефіцієнта

оборотності оборотних коштів застосовується така економіко-математична модель:

Ко = ВР : (З+ДЗ+НВ+ГП+ГК+ІОА),

де Ко – коефіцієнт оборотності оборотних коштів підприємства;

ВР – Виручка від реалізації (грн);

З – запаси (грн);

ДЗ – дебіторська заборгованість (грн); НВ – незаверешене виробництво (грн); ГП – готова продукція (грн);

ГК – грошові кошти (грн);

ІОА – інші оборотні активи (грн).

Використовуючи один із способів елімінування, можна розрахувати вплив факторів на можливе відхилення показника загального коефіцієнта оборотності оборотних коштів за певний період. До цих факторів можна віднести відповідні відхилення виручки від реалізації, середньорічної вартості запасів, дебіторської заборгованості, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, а також інших оборотних активів підприємства. При цьому характер певних функціональних взаємозв'язків між показниками в розрахунковій економіко-математичній моделі не завжди сприймається об'єктивно. Ідеться передовсім про обернену залежність зміни коефіцієнта оборотності від збільшення середньорічної вартості запасів, дебіторської заборгованості, незавершеного виробництва і т.д. За допомогою належних математичних перетворень можна одержати дещо модифікований варіант економіко-математичної моделі розрахунку коефіцієнта оборотності. Якщо розділити чисельник і знаменник правої частини формули на якусь одну величину, то значення показника, що характеризує об'єкт дослідження, при цьому не зміниться.

Отже, унаслідок використання методів математичних перетворень даних досягається можливість суттєвого збільшення кількості досліджуваних факторів, що сприяє, у свою чергу, знаходженню додаткових потенційних резервів поліпшення узагальненої характеристики об'єкта дослідження.

Стосовно об'єкта дослідження в цілому, тобто стосовно оборотності оборотних коштів, маємо досить суттєве збільшення досліджуваних факторів у результаті проведених математичних перетворень. Так, у

базовій   економіко-математичній   моделі   визначення   коефіцієнта   оборотності   оборотних   коштів

розраховується вплив тільки двох факторів:

зміна обсягу реалізованої продукції (виручки від реалізації);

 

зміна середньорічної вартості оборотних коштів.

Після  проведених  математичних  перетворень  з'являється  можливість  дослідити  ще  декілька додаткових факторів:

зміну кожного з елементів оборотних коштів (запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів тощо);

зміну коефіцієнта оборотності поточних зобов’язань;

зміну загального коефіцієнта ліквідності;

Проведений аналіз довів, що застосування методу математичних перетворень являється важливим напрямком  удосконалення  економічного  аналізу  оборотних  активів,  підвищує  ефективність  аналізу

діяльності  підприємств  та  їх  підрозділів,  спрощує  вивчення  впливу  додаткових  факторів  на  об'єкт

дослідження. Факторний аналіз показників ефективності використання оборотних активів – це один з інструментів інтенсивного шляху розвитку підприємства. Це можливість організувати діяльність так, щоб максимально ефективно використовувати внутрішні резерви, закладені в самому підприємстві.

Література

Сайт Обласного управління статистики в Дніпропетровській області [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.dneprstat.gov.ua

Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: навч. посіб. / М.Г. Чумаченко, М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.

Рецензент докт. экон. наук, профессор Мельник Л.Ю.

338.242                       Касумян А.Т., аспірант, Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана, м. Київ



Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: