Название: Экономика Крыма № 2 (35)`2011 - Научно–практический журнал

Жанр: Экономика

Рейтинг:

Просмотров: 1226

Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |



АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЕФЕКТІВ ПРИ ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ВІДТВОРЕННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

Більшість науковців зупиняються на думці, що економічний ефект від здійснення відтворення житлового фонду є беззаперечним. В той же час, більш вагомим, значимим є оцінка ефективності інвестиційного процесу відтворення  з  точки зору дотримання  балансу інтересів учасників інвестиційно-відтворювального процесу [1, с. 41]. Тому остання частина проведеного опитування була присвячена саме виявлено прогнозованої зміни задоволеності від здійснення інвестиційно- відтворювального процесу можливих його учасників. Результати опитування наведені нижче. Як бачимо з даних нижченаведених таблиць, думки населення, бізнесу та владних структур щодо основних напрямків задоволення (економічному, соціальному та екологічному) досить різняться.

У зв’язку з цим першочерговим у забезпеченні стабільного розвитку житлового сектора економіки є створення ефективного механізму взаємодії відтворення житла із загальним макроекономічним і соціальним розвитком. Місце, роль і значення житлової сфери для розвитку країни обумовлює необхідність віднесення проблеми державного регулювання процесу відтворення житла до рангу найважливіших теоретичних досліджень.

Метою статті є аналіз основних ефектів та оцінка ефективності інвестиційного процесу відтворення з точки зору дотримання балансу інтересів учасників інвестиційно-відтворювального процесу.

Розрахунок різних видів ефектів здійснюється як визначення очікуваного приросту задоволення даного суб’єкту процесу інвестування у відтворення житлового фонду [2, с. 16]:

Економічний ефект:

п          п

Еек  БЕП 1і   ВЕП і БЕП 0і   ВЕП і       (1)

 

і1

і1

 

де БЕП 1і , БЕП 0і  - бальна оцінка задоволеності рівнем і-го економічного показника після та до участі даного суб’єкта в процесі інвестування у відтворення ЖФ;

ВЕП і - вагомість для даного суб’єкта і-го економічного показника.

Соціальний ефект:

п          п

 

Есоц  БСП 1і   ВСП і БСП 0і  ВСП і 

(2)

 

і1

і1

 

де  БСП 1і , БСП 0і

бальна оцінка задоволеності рівнем і-го соціального показника після та до участі

 

даного суб’єкта в процесі інвестування у відтворення ЖФ;

ВСП і - вагомість для даного суб’єкта і-го соціального показника.

Екологічний ефект:

 

п          п

Еекол  БЕкП 1і  ВЕкП і БЕкП 0і  ВЕкП і         (3)

 

і1

і1

 

де  БЕкП 1і , БЕкП 0і

бальна оцінка задоволеності рівнем і-го екологічного показника після та до участі

 

даного суб’єкта в процесі інвестування у відтворення ЖФ;

ВЕкП і - вагомість для даного суб’єкта і-го екологічного показника.

Для населення ефект від інвестиційно-відтворювальної діяльності виявляється у ступені підвищення задоволеності населення житловими умовами внаслідок здійснення відтворення житла. Показники задоволеності житловими умовами населення внаслідок відтворення житла приведено в табл. 1.

Таблиця 1

Задоволеність житловими умовами населення внаслідок відтворення житла

 

 

Як бачимо з даних табл. 1, найвагомішими для населення показниками, що характеризують задоволеність населення житловими умовами є забезпеченість житловою площею в розрахунку на особу (0,14 або 14%), наявність гарячого водопостачання та внутрішнє оздоблення кімнат (0,12 або 12%), додаткове інженерне спорудження, що здатне покращити житлові умови, та рівень шумоізоляції (0,10 або 10%) тощо. Крім зазначених вище ефектів населення отримає зростання рівня задоволеності від можливостей економії коштів за рахунок енергозбереження на 2,5 бали.

Внаслідок проведення відтворення жильці можуть отримати більш вартісне житло, яке можна буде надалі продати або здати в оренду. Задоволеність жильців від можливого зростання вартості нерухомого майна без здійснення відтворення та з його здійсненням склала 5,0 та 7,8 балів. Задоволеність жильців від екологічності отриманого у розпорядження житла в результаті впровадження проекту по відтворенню може зрости на 2,5 бали. Крім того, задоволення від можливості збереження екосистеми прилеглих територій зросте з 4,2 до 6,3 бали.

Середня зважена оцінка задоволеності житловими  умовами до впровадження  проекту до відтворення склала 5,40 балів, після реалізації цього проекту прогнозується зростання його рівня до 8,89 балів (на 3,49 бали або 64,6%), що свідчить про значний ефект даного проекту для населення. В загальному ефекті переважає соціальний ефект, на який припадає 72,21% загального середньозваженого ефекту. Екологічний ефект займає 20,58% загального ефекту, а економічний – 7,21% загального середньозваженого ефекту для населення від відтворення житла.

Ефект для інвесторів від здійснення інвестицій у відтворення житлового фонду також виявляється у підвищенні ступеня їх задоволеності від різних аспектів своєї діяльності. Розрахунок показників задоволеності інвесторів внаслідок інвестування у відтворення житлових будинків представлено в табл. 2.

Внаслідок участі інвесторів у проекті по відтворенню може збільшитися можливість захисту інвестиційних коштів від інфляції, адже вкладення в нерухомість, що знаходиться в центрі міста, є надійним вкладенням з високим ступенем інфляційного захисту (ціни на таку нерухомість є досить високими та стабільними) [3, с. 54]. Якщо інвестор прийме рішення участі у даному проекті підвищить задоволеність від наявності можливості захисту інвестиційних коштів від інфляції з 4,2 до 5,5 балів.

 

Таблиця 2

Задоволеність інвесторів внаслідок інвестування у відтворення житлового будинку

 

 

Ефект для місцевих органів влади від участі у відтворенні та економічні показники задоволеності місцевих органів влади від участі в інвестиційному процесі відтворення житлових будинків наведені у табл. 3.

Таблиця 3

Задоволеність місцевих органів влади від участі в інвестиційному процесі відтворення

житлового будинку

 

 

Як бачимо, для місцевих органів влади найважливішим є наявність можливості зменшення житлового фонду, що потребує відтворення, зменшення квартирної черги та оптимізації місцевих органів бюджетних витрат. Зростання задоволеності місцевих органів влади внаслідок підвищення можливостей зменшення житлового фонду, що потребує відтворення, та квартирної черги за умови реалізації даного проекту складе 0,4 та 0,3 бали відповідно.

Через те, що проект відтворення передбачає значний внесок інвесторів не лише на цілі відтворення, але й на розвиток інфраструктури, виникає ефект у вигляді підвищення задоволеності місцевої влади від зростання можливостей оптимізації місцевих бюджетних витрат (на 0,8 бали).

До підвищення задоволеності місцевої влади призведе можливість покращення зовнішнього вигляду міста, зменшення соціальної напруги. Задоволеність по цих позиціях зросте на 1,3 та 0,3 бали відповідно. Крім того, місцева влада отримає додаткові можливості зростання надходжень до бюджету. В цілому, задоволеність місцевої влади від реалізації даного проекту з врахуванням важливості кожного показника зросте з 5,25 до 5,98 або на 0,73 бали (14,1%). При цьому, в структурі ефекту місцевої влади від впровадження проекту переважає соціальний та екологічний ефекти - 43,74 та 30,95% відповідно. Щодо економічного ефекту, то його значимість є дещо нижчою (25,31%). На рис. 1 представлено трикутник значимості ефектів відтворення для місцевої влади.

Наведемо структуру ефектів для різних учасників в табл. 4.

 

Таблиця 4

Структура загального середньозваженого ефекту від відтворення житлового будинку 

Отже результати проведеного опитування показали, що задоволеність усіх учасників процесу при умові його реалізації за наявності державного регулювання цього процесу значно підвищиться, що і говорить про суттєвий його ефект. При цьому найвища питома вага в структурі загального ефекту від інвестиційного процесу відтворення належить соціальному ефекту, що отримує населення [4, с. 32].

50

Екологічний ефект

40

30

20

 

10

0

Соціальний ефект

Економічний ефект

 

 

Рис. 1. Трикутник значимості ефектів відтворення для місцевої влади

Таким чином, далі ми можемо представити модель прогнозу ефективності державного регулювання процесу інвестування у відтворення житлового фонду (рис. 2).

Як бачимо з рис. 2, на першому етапі державного регулювання інвестиційного процесу у відтворення житлового фонду відбувається виявлення проблеми яка полягає в незбалансованості інвестиційної привабливості та активності в регіонах з потребою інвестування у відтворення житлового  фонду. Однією з  причин цієї  незбалансованості є  підвищена  ризикованість  процесу

інвестування у відтворення житлового фонду для різних учасників даного процесу [5, с.104].

Саме оцінка ризикованості для населення, інвесторів, будівельних організацій та держави є другою складовою прогнозу державного регулювання процесу інвестування у відтворення житлового фонду. Після здійснення такої оцінки доцільним є визначення основних напрямів державного впливу задля мінімізації ризикованості та забезпечення ефективності процесу інвестування.

На наступному етапі відбувається оцінка ефективності процесу інвестування у відтворення житлового фонду з позиції різних його учасників як зростання рівня їх задоволеності внаслідок участі у цьому процесі [6, c.75]. І останнім етапом є прогнозування ефективності процесу інвестування у відтворення житлового фонду при різних ступенях державного регулювання цього процесу. При цьому існує три варіанти поведінки держави.

Перший з них не передбачає істотного державного втручання в процес інвестування у відтворення житла, що матиме наслідком збереження негативної тенденції зменшення інвестицій,

спрямованих на ці потреби. Якщо державою буде обраний даний сценарій поведінки, то темпи падіння обсягів введення житла не лише не вповільняться, але будуть падати прискореними темпами, що призведе до значного зростання потреби у відтворенні житла.

Другий – забезпечення стабільної частки інвестицій на відтворення в їх загальній сумі, що потребує від держави підтримки на належному рівні інвестиційної привабливості цього процесу,

проте державний вплив лишається незначним [7, c.36]. Цей сценарій здатен сповільнити темпи падіння обсягів введення житлового фонду, але не вирішить проблему скорочення обсягів введення житла. Слід відзначити, що обидва сценарії поведінки держави ні в якому разі не призводять до вирішення проблеми, а лише поглиблюють її.

 

Прогноз ефективності державного регулювання процесу інвестування у відтворення ЖФ

І. Виявлення проблеми щодо інвестування у відтворення житлового фонду

 

Інвестиційна привабливість регіонів

Оцінка збалансованості

Інвестиційна активність в регіонах

 

 

Потреба в інвестиціях у відтворення житлового фонду

ІІ. Ризикованость інвестування у відтворення житлового фонду

 

для населення            для інвесторів

для будівельників

для держави

 

 

ІІІ. Підвищення ефективності державного регулювання процесу інвестування у відтворення житлового фонду

 

Стимулювання інвестиційної активності

Підтримка інвестиційної привабливості

Забезпечення необхідного обсягу відтворення

 

 

ІV. Оцінка ефективності процесу інвестування у відтворення житлового фонду

 

з позиції населення

з позиції інвесторів

з позиції будівельників

з позиції влади

 

 

V. Прогнозування ефективності процесу інвестування у відтворення житлового фонду при різних ступенях державного регулювання цього процесу

 

за умов збереження існуючої тенденції зменшення інвестицій

за умов стабільної державної підтримки процесу інвестування

за умов активної підтримки з боку держави регулювання

 

 

 

зростання потреби у відтворенні ЖФ підвищеними темпами

сповільнення темпів падіння обсягів введення ЖФ

зростаючі темпи росту обсягів введення ЖФ за рахунок відтворення

 

 

Рис. 2. Прогноз ефективності державного регулювання процесу інвестування у відтворення

житлового фонду

Лише третій варіант поведінки держави, який передбачає активну підтримку інвестування у відтворення житла з її боку, не лише здатен призвести до уповільнення скорочення обсягів введеного житла за рахунок відтворення, але й в змозі забезпечити вже у ближньому майбутньому приріст введення житлового фонду прискореними темпами.

Література

Краснянский Л.Н. Повышение инвестиционной активности в городском строительстве (состояние,

проблемы, пути решения) / Л.Н. Краснянский.- М.: ЗАО Издательство «Экономика», 2001.- 311с.

Бичков О. Економічні механізми та фактори відтворення житла Україні / О.П. Бичков.- К: Либра, 2005.-175с.

Краснянский Л.Н. Повышение инвестиционной активности в городском строительстве (состояние,

проблемы, пути решения) / Л.Н. Краснянский.-М.: ЗАО Издательство «Экономика», 2001.- 311с.

Меняйлова Н.И. Экономика строительства на современном этапе: Учебное пособие / Н.И. Меняйлова

//Белгород: Изд- во БелГТАСМ, 2001.-153с.

Дєгтяр А.О. Організаційне забезпечення інноваційно-інвестиційного відтворення на регіональному

рівні / А.О. Дєгтяр, Т.О. Самофалова // Держава та регіони. – 2007. – № 1. – С. 52–62.

Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности / А.А. Пересада.- К.: Либра, 1994. – 180 c.

7. Чистякова Н.М. Державне регулювання інвестиційного процесу в Україні / Н.М. Чистякова // Фінанси

України. – 2001. – № 3. – С. 116–125.

Рецезент докт. экон. наук Н.И. Верхоглядова

 

352:353           Чмирьова Л.Ю., м.н.с.,

ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України



Страница: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |

Оцените книгу: 1 2 3 4 5

Добавление комментария: